Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки

ПРОЄКТУВАННЯ ТА НАВЧАННЯ МОДЕЛІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ПЛАНУВАННЯ Й ОЦІНКИ РИЗИКІВ ПРОЄКТІВ

2025-02-11T10:03:41+02:00

У сучасному світі, де управління проєктами стає дедалі складнішим і багатограннішим, традиційні підходи проектного менеджменту втрачають свою актуальність. Ефективне управління ресурсами, прогнозування строків виконання завдань і оцінка потенційних ризиків є запорукою успіху будь-якого проєкту. У цих умовах технології штучного інтелекту, набувають усе більшої популярності, завдяки їхній здатності аналізувати великі обсяги даних, ідентифікувати приховані закономірності та робити точні прогнози. Ця стаття присвячена розробці та навчанню моделі штучного інтелекту, яка здатна автоматизувати процес планування проєктів і оцінки ризиків. У межах роботи детально розглянуто весь цикл створення такої моделі: від налаштування середовища до побудови нейронної мережі та її навчання. Особливу увагу було приділено підготовці даних для моделі, вибору оптимальної архітектури нейронної мережі та експериментальній оцінці її ефективності на реальних даних. Модель, описана в статті, орієнтована на вирішення двох основних задач. Перша – це прогнозування строків виконання завдань, що дозволяє оптимізувати розподіл ресурсів та уникати затримок. Друга задача – це автоматизована оцінка ризиків, яка допомагає заздалегідь ідентифікувати потенційні проблеми та запропонувати заходи для їх мінімізації. Завдяки використанню алгоритмів глибокого навчання модель може обробляти дані з багатьох джерел, таких як системи управління проєктами, і адаптуватися до нових умов. Ключовими аспектами створення моделі є її гнучкість і адаптивність. Навіть за умов обмеженого доступу до даних, модель демонструє здатність до навчання і прогнозування. Водночас, із розширенням обсягів даних її продуктивність і точність лише покращуються. Модель здатна автоматично оновлювати прогнози та коригувати планування у реальному часі, що значно підвищує ефективність управління великими та складними проєктами.

ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ GEOGEBRA ПРИ ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ ОНМУ ДИСЦИПЛІНАМ ІНЖЕНЕРНОГО ПРОФІЛЮ

2025-02-11T08:11:59+02:00

На сьогоднішній день застосування інформаційних технологій у навчальному процесі ВНЗ стало звичним явищем. В ОНМУ дистанційне навчання відбувається за допомогою LMS Moodle, яку сміливо можна назвати найпопулярнішою у світі. Програмний комплекс GeoGebra може застосовуватись як складова частина цієї платформи. У статті розглядаються переваги використання системи GeoGebra при вивченні інженерних дисциплін у дистанційному режимі на прикладі викладання курсу «Гідрологія та гідрометрія» для студентів спеціальності 194 «Гідротехнічне будівництво, водна інженерія та водні технології» в Одеському національному морському університеті. Особливу увагу приділено аспектам практичного використання GeoGebra при вирішенні графоаналітичних задач. Програма GeoGebra пов'язує між собою алгебраїчне, геометричне та табличне уявлення поставленої задачі, що дозволяє створювати візуальне рішення. Такий підхід сприяє розвитку наочно-образного та творчого мислення студентів та є дуже зручним при проведенні інтерактивних практичних занять, що важливо при дистанційному навчанні. Впровадження програми GeoGebra при розв’язуванні сюжетних, прикладних задач сприяє розвитку творчої та інтелектуальної активності студентів. Ця програма дозволяє візуалізувати математичні концепції, що полегшує розуміння складних тем. GeoGebra також підтримує інтерактивні моделі, які студенти можуть змінювати в реальному часі, що сприяє більш глибокому засвоєнню матеріалу та розвитку навичок критичного мислення. Сумісність GeoGebra з LMS Moodle дозволяє перевіряти файл з розрахунками студентів прямо в Moodle, що дуже зручно для викладача при контролі та оцінюванні. Крім того, GeoGebra інтегрується з Moodle, дозволяючи зберігати стан виконаних завдань, відстежувати прогрес студентів, це значно підвищує ефективність навчального процесу та полегшує управління навчальними матеріалами.

ОПТИМІЗАЦІЯ РОБОТИ БЕЗДРОТОВИХ МЕРЕЖ З ВИКОРИСТАННЯМ INET FRAMEWORK

2025-02-11T08:20:20+02:00

Стаття досліджує методи моделювання безпроводових мереж у середовищі OMNeT++ з використанням INET Framework. В ній розглядаються основні поняття, пов'язані з моделюванням безпроводових мереж, а також описані основні вимоги до моделей у цій галузі. Детально проаналізовано середовище моделювання OMNeT++, його характеристики та переваги порівняно з іншими середовищами моделювання. Стаття розглядає основні складові моделей безпроводових мереж, включаючи моделі мережевого рівня, моделі фізичного рівня та моделі радіоканалу. Для кожної з цих складових в статті досліджуються методи моделювання і висвітлюються можливі нюанси, пов'язані з вибором різних параметрів моделювання. Стаття може бути корисним джерелом інформації для тих, хто цікавиться моделюванням безпроводових мереж та використанням OMNeT++ разом з INET Framework. У статті детально вказано структуру моделі безпроводової мережі з використанням прикладу мережі стандарту IEEE 802.11. Крім того, у статті описані методи моделювання різних типів мережевих протоколів, зокрема протоколу MAC, протоколу рівня мережі та інших. В статті розглядаються питання тестування моделей безпроводових мереж та їх аналізу. Вона описує методику тестування та порівняння різних моделей, а також звертає увагу на аналіз результатів моделювання та їхню інтерпретацію. У цілому, стаття надає детальний опис методів моделювання безпроводових мереж у середовищі OMNeT++ з використанням INET Framework. Також в статті подано методику розробки безпроводових мереж, що використовує готові компоненти фреймворку INET для створення моделі пристрою, відповідної специфічним вимогам. Розглянуто різноманітні режими взаємодії вузлів у безпроводових мережах, як прямі, так і непрямі через проміжні вузли, а також підхід до моделювання фізичного рівня та явища інтерференції. Також досліджено методику вирішення проблемних ситуацій, зокрема аналіз тимчасових діаграм, в контексті використання середовища імітаційного моделювання для аналізу проектних рішень у процесі створення безпроводових мереж.

ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОПТИМІЗАЦІЇ ЗОБРАЖЕНЬ 3D-ГРАФІКИ

2025-02-11T08:31:04+02:00

У статті запропоновано вдосконалення технології оптимізації зображень 3D-графіки. У якості об'єкта дослідження в даній статті виступає процес застосування програмної складової для вдосконалення технології оптимізації зображень 3D-графіки. Практична значущість даного дослідження полягає в розробленні рекомендацій стосовно вдосконалення технології оптимізації зображень 3D-графіки. У статті наведено обгрунтування необхідності оптимізувати графічні об'єкти таким чином, щоб вони виглядали реалістично, але при цьому не перевантажували апаратне забезпечення. Розглянуто проблеми наявності високої кількості полігонів, текстур та складних світлових ефектів, які можуть створювати значне навантаження на графічний процесор. Розглянуто значення оптимізації 3D-графічних зображень для зниження вимог до обчислювальних ресурсів комп’ютера, таких як оперативна пам'ять та пам'ять відеокарти. У статті описаний вплив оптимізації 3D-графічних зображень на зниження часу рендерингу, що є особливо важливим у галузях, де потрібна висока швидкість обробки даних, таких як архітектурне моделювання, симуляції та віртуальна реальність. Розглянуто новітні підходи до рендерингу, такі як трасування променів у реальному часі та рендеринг на основі вокселів. Систематизовано характерні особливості полігональної моделі для представлення 3D-об'єктів. Обґрунтовано необхідність використання компресії та оптимізації текстур як важливих елементів у 3D-графіці, що безпосередньо впливають на продуктивність рендерингу та використання пам’яті. У статті запропоновано розрахунок ефективності використання текстурного атласу. В даному дослідженні проведено математичне моделювання полігонів представлення 3D-об'єктів. У статті наведено техніку попереднього розрахунку освітлення, яка використовується для складних сцен, що дозволяє знизити навантаження на систему під час виконання програми. В даній роботі подано математичне моделювання процесів трасування променів, що дозволяє здійснити опис взаємодії світла з поверхнями об'єктів, враховуючи відбиття та заломлення. В статті подана технологія оптимізації полігональних сіток, яка прямо пов’язана з кількістю полігонів, що складають об’єкт. У якості наукового результату проведеного дослідження виступає вдосконалена технологія оптимізації зображень 3D-графіки.

ВПРОВАДЖЕННЯ НЕЙРОМЕРЕЖЕВИХ АЛГОРИТМІВ ПРИ ПРОГНОЗУВАННІ ДИНАМІКИ ЦІН ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ

2025-02-11T08:41:03+02:00

Проведено аналіз особливостей впровадження нейромережевих алгоритмів при прогнозуванні динаміки цін фінансових активів. Зазначено, що впровадження методів автоматизації процедури прогнозування цін фінансових активів включає у себе постановку технічного завдання, пошук критеріїв, що вказують на вирішення поставленої задачі, оцінку статистичних показників, що вказують на обсяги даних фінансової аналітики, а також вибір і оптимізацію актуальних засобів системи машинного аналізу. Для визначення ефективності системи машинного аналізу даних фінансової аналітики було проведено її порівняння з лінійними моделями на основі методики оцінки капітальних активів, що базується на одноперіодичній інвестиційній схемі, концепції уникнення ризику з боку більшості інвесторів, а також припущенні про нульові трансакційні витрати і відсутність асиметрії інформації. Зазначено переваги застосування програмних пакету ймовірнісного прогнозування, «NGBoost», як то визначення розподілу імовірності для результатів, що дозволяє отримувати повноцінний розподіл можливих значень, вибір користувачем типу ймовірнісного розподілу для побудови моделі, що дає додаткову гнучкість для застосування в різних задачах та оптимізація ймовірнісних моделей методом натурального градієнта, що забезпечує більш стабільний процес навчання при роботі зі складними розподілами. Для оцінки продуктивності нейромережевих алгоритмів при автоматизації фінансової аналітики та прогнозування до аналізу були включені моделі «NGBoost», «XGBoost», «CatBoost», «LightGBM», неглибока багатошарова нейронна мережа прямого поширення та глибока багатошарова нейронна мережа прямого поширення, причому для кожної з нейромережевих архітектур було проведено оптимізацію гіперпараметрів. Зазначено, що вибір наведених моделей є показовим для застосування у фінансовій аналітиці. Поєднання градієнтного бустингу та нейромереж забезпечує широкий спектр методів для вирішення завдань прогнозування цін активів, оцінки ризиків і точного передбачення майбутніх фінансових показників. Водночас, використання гіперпараметричної оптимізації дає змогу налаштовувати нейромережеві моделі для досягнення максимальної точності, що є критично важливим для забезпечення конкурентних переваг у фінансових ринках. Розглянуто особливості впровадження зазначеної системи оцінки з метою оптимізації нейромережевих алгоритмів для сучасних нейромережевих архітектур, як то моделі GRU, GAT і «Informer».

АНАЛІЗ РИЗИКІВ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСВІТІ ТА ДОСЛІДЖЕННЯХ З РЕКОМЕНДАЦІЯМИ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ЗАЗНАЧЕННЯ РОЛІ

2025-02-11T08:46:19+02:00

Об’єктом дослідження є аналіз переваг і ризиків, пов’язаних із впровадженням генеративного штучного інтелекту (ГШІ) в освіті та дослідженнях, а також розробка політик його етичного та відповідального використання. Мета дослідження – розробити рекомендації щодо визначення ролі ГШІ в освіті та дослідженнях на основі аналізу відповідних ризиків. У статті розглядаються наступні завдання: аналіз переваг ГШІ у сприянні персоналізованому та адаптивному навчанню, автоматизації створення контенту та прискоренні синтезу даних для досліджень; визначення та категоризація ризиків, пов’язаних із використанням ГШІ у вищій освіті, та запропонувати стратегії для їх мінімізації; розробити рекомендації для забезпечення прозорості та підзвітності у використанні контенту, створеного ГШІ, у навчальних і дослідницьких процесах. Методи дослідження включають: системний огляд сучасної літератури щодо застосування ГШІ в освіті та дослідженнях, порівняльний аналіз практик використання ГШІ в вищих навчальних закладах, категоризація ризиків з урахуванням потенційних етичних і практичних наслідків використання ГШІ. За результатами дослідження виявлено ключові переваги ГШІ, такі як покращення персоналізованого навчального досвіду, автоматизація створення навчальних матеріалів та прискорення досліджень завдяки синтезу даних. Водночас визначено критичні ризики, серед яких надмірна залежність від ГШІ, відтворення упереджень, феномен «галюцинацій» ГШІ та загроза академічній доброчесності. На основі отриманих результатів запропоновано низку рекомендацій для розробки комплексних політик, що регулюють етичне використання ГШІ у вищій освіті. Рекомендації спрямовані на розробку індивідуальних стратегій управління ГШІ для вишів які відповідають їхнім освітнім і дослідницьким потребам. Політики мають забезпечити етичне використання ГШІ, прозорість і мінімізацію потенційних ризиків, одночасно максимізуючи переваги технологій ГШІ. Окрім того, у дослідженні наголошується на важливості постійної оцінки та адаптації цих політик по мірі розвитку технологій ГШІ.

ЕФЕКТИВНІСТЬ І БАГАТОПОТОКОВІСТЬ ПАРАЛЕЛЬНИХ ОБЧИСЛЕНЬ У СИСТЕМНОМУ ПРОГРАМУВАННІ

2025-02-11T08:54:47+02:00

У роботі досліджується застосування паралельних обчислень у системному програмуванні, зокрема питання багатопотоковості та ефективності. Паралельні обчислення є важливою складовою для підвищення продуктивності в умовах обробки великих обсягів даних та виконання ресурсоємних обчислень. Зі збільшенням кількості ядер у процесорах багатопотоковість стала важливою технологією для розробки високопродуктивного програмного забезпечення. Проте, ефективне використання багатоядерних систем потребує комплексного підходу до управління потоками, синхронізації ресурсів і балансування навантаження. Однією з найбільших проблем у багатопотоковому середовищі є синхронізація процесів, яка може призвести до блокування ресурсів, що негативно впливає на продуктивність. Крім того, у статті розглядаються підходи до управління потоками, такі як розподіл завдань між ядрами та динамічне балансування навантаження, які дозволяють підвищити ефективність паралельних обчислень. Особлива увага приділяється методам уникнення конфліктів під час доступу до спільних ресурсів, а також використанню сучасних бібліотек і технологій, що спрощують реалізацію паралельних алгоритмів у системному програмуванні. Окремо проаналізовано ризики, пов'язані з використанням багатопотоковості, зокрема виникнення помилок синхронізації, що можуть впливати на стабільність програмного забезпечення. Це дослідження є корисним для ІТ-розробників, які прагнуть глибше зрозуміти принципи багатопотоковості та шляхи оптимізації обчислювальних процесів. Стаття надає огляд сучасних технологій і засобів, що використовуються для забезпечення ефективності у паралельних обчисленнях, і висвітлює основні принципи побудови багатопотокових програм. Висновки роботи демонструють необхідність зваженого підходу до реалізації багатопотокових систем, враховуючи апаратні обмеження, специфіку операційних систем і потенційні проблеми синхронізації, щоб уникнути негативного впливу на продуктивність.

АВТОМАТИЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ AI ТА PREDICTIVE ANALYTICS

2025-02-11T09:08:53+02:00

Стаття присвячена автоматизації управління ключовими показниками ефективності (KPI) через використання штучного інтелекту (ШІ) та прогнозної аналітики. Серед переваг застосування ШІ у моніторингу KPI виділяють підвищення точності прогнозів завдяки аналізу великих обсягів даних, оперативне виявлення ризиків і відхилень у проектах, а також автоматизацію рутинних завдань управління. Метою статті є дослідження методів і підходів до застосування ШІ та прогнозної аналітики для автоматизації управління KPI у проектному середовищі. Стаття спрямована на аналіз існуючих інструментів, таких як Power BI, Azure Machine Learning, Google Cloud AI, та оцінку їхньої ефективності для прогнозування показників, таких як Lead Time, Cycle Time та Budget Variance. У дослідженні застосовано методи аналізу часових рядів, регресії та нейронних мереж, а також практичні сценарії використання для оптимізації управлінських рішень. Наукова новизна полягає у розробці системного підходу до інтеграції прогнозної аналітики в процеси проектного управління. Стаття пропонує категоризацію метрик для Agile, Scrum, DevOps і масштабованих фреймворків (SAFe, LeSS) та обґрунтовує переваги використання ШІ для моніторингу KPI. Практична значимість полягає у можливості використання запропонованих підходів керівниками проектів для впровадження ШІ-рішень, що підвищують продуктивність команд, оптимізують ресурси та знижують ризики. Запропоновано рекомендації для інтеграції ШІ у системи управління проектами, що дозволяє забезпечити проактивне управління. Висновки. Проведено аналіз методів прогнозної аналітики, описано моделі та інструменти для автоматизації моніторингу KPI. Запропоновано системний підхід до інтеграції ШІ-рішень у процеси управління проектами, що дозволяє підвищити ефективність управління та забезпечити прозорість процесів. Розглянуто перспективи подальшого використання ШІ для моніторингу KPI у масштабованих фреймворках.

КОМУНІКАТИВНА ПЛАТФОРМА ДЛЯ ПОБУДОВИ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ГЕНЕРАЦІЇ ПРОГРАМ НА ОСНОВІ НАТУРАЛЬНИХ МОВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

2025-02-11T09:17:57+02:00

Роботу присвячено методам генерації програм з використанням методів штучного інтелекту на основі натуральних мов. Пропонується використання комунікативної платформи для класифікації та побудови методів генерації програм на основі натуральних мов. Важливим аспектом для генерації програм є мультимодальність засобів специфікації – сприйняття відповідним засобом генерації нечітких умов у різних формах, наприклад, у запитах натуральними мовами, діаграмах, таблицях, тощо. В роботі розглядаються підходи, що базуються на використанні засобів генеративного штучного інтелекту, в тому числі мультимодальних, з метою моделювання комунікативних систем. Ключем до використання комунікативної платформи для опису та дослідження засобів штучного інтелекту для генерації програм на основі натуральних мов є комбінування реалізацій складових частин комунікативної системи обміну інформації, зокрема методу опису предметної області, задання суб’єкта-ініціатора та суб’єкта-обробника. Таким чином, пропонується класифікація на основі способів задання об’єктів предметної області, способів задання мети обробки (програми) та вибору моделі суб’єкта-обробника та способом задання його внутрішніх процедур. Мета обробки може бути задана або неявно у вигляді вимог до вихідних об’єктів, або явно у вигляді кроків виконання необхідних перетворень. В термінах комунікативної інформатики обидва формати задання мети подаються як спеціальний інформаційний об’єкт – програма. В статті описуються в термінах комунікативної платформи методи на основі генерації програмного коду та методи на основі інтелектуальних агентів та змішані підходи, згортку комунікативних систем, де ШІ-агент є одночасно і суб’єктом-обробником, і суб’єктом-ініціатором, що задає дескриптивні системи для виконавця-обробника програмного коду, зокрема, саморефлексійні підходи (Reasoning and Acting) та архітектура Artificial Intelligence Operating System. Зокрема мультиагентна архітектура AgentCoder, є еталонним рішенням згідно оцінок на датасетах для задач генерації програмного коду HumanEval та MBPP.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У СИСТЕМНОМУ АНАЛІЗІ

2025-02-11T09:22:41+02:00

Інструменти на основі штучного інтелекту (ШІ) та машинного навчання допомагають системним аналітикам автоматизувати рутинні завдання збору та аналізу даних. Це дозволяє аналітикам зосередитися на більш складних аспектах системного аналізу. При цьому зростають вимоги до професіоналізму фахівців у сфері системного аналізу, оскільки з'являються нові задачі, які вимагають високого рівня компетентностей у сфері ШІ та аналітики даних. У сфері системного аналізу даних з’явилися спеціалізовані професії, серед яких: науковець з даних, інженер даних, інженер з машинного навчання, спеціаліст з оброблення природної мови, бізнес-аналітик та інші. І всі вони зараз використовують доволі широкий спектр ШІ-інструментів у своїй професійній діяльності для покращення процесів аналізу, моделювання та прийняття рішень. У статті проаналізовано роль та можливі сфери застосування алгоритмів ШІ та машинного навчання в роботі різних фахівців з аналізу великих даних. Для кожної професії охарактеризовано можливі інструменти ШІ, які є корисними у діяльності відповідних фахівців для розв’язання ними специфічних професійних задач. З’ясовано, що інструменти машинного навчання допомагають виявляти шаблони й аномалії, створювати прогнози та аналітичні моделі, а також оптимізувати процеси у реальному часі. ШІ дозволяє інтегрувати нові методи прогнозування та аналітики, що сприяє точному, своєчасному ухваленню рішень на всіх етапах оброблення даних. ШІ-технології змінюють традиційні підходи до аналізу й моделювання даних. Вони створюють нові можливості для швидкого ухвалення рішень, підвищення ефективності бізнес-процесів та оптимізації інформаційних систем. ШІ допомагає фахівцям забезпечити якість даних, автоматизувати виявлення аномалій і покращити прогнози для підтримки стратегічного розвитку організацій, зокрема за умов швидко змінюваного ринкового середовища.

ОЦІНКА ЯКОСТІ ПРОГРАМНОГО ЗАСОБУ МЕТОДОМ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК

2025-02-11T09:35:57+02:00

У статті запропоновано метод розрахунку оцінки якості програмного засобу (ПЗ) за допомогою експертних оцінок. Цей метод базується на обчисленні оцінок експертів за певним набором критеріїв, що максимально повно зображають якість ПЗ по різним параметрам. Для оцінювання якості програмного забезпечення було відібрано і проаналізовано десять показників якості для ПЗ, що найбільш всесторонньо характеризують програмний засіб із позицій адаптованості до галузі застосування і подальшого вдосконалення за побажанням клієнта. У оцінці даного ПЗ прийняли участь 8 експертів. Після проведення опитування експертів, були отримані оцінки для кожного показника якості та розраховане середнє значення якості ПЗ. Кількість користувачів програмного забезпечення із часом може змінюватися, також змінюватиметься оцінка від користувачів. Оскільки експерти із цієї групи можуть змінюватися і їх оцінка також змінюється то було вирішено назвати експертів із цієї групи – динамічні експерти. Розроблений метод враховує оцінки від експертів із динамічної групи в певний момент часу, наприклад, в момент випуску першої версії розроблюваного ПЗ і в момент випуску наступної версії ПЗ. Між цими двома часовими відмітками кінцеві користувачі можуть змінювати своє ставлення до якості ПЗ. Методики отримання експертних оцінок значень показників якості з метою методологічної єдності повинні ґрунтуватися на загальному методі оцінки якості, правилах вибору номенклатури показників якості та діючих методичних матеріалах по оцінці заданого показника якості оцінюваного ПЗ. Експертам пропонується дати рангову оцінку наперед визначеної кількості показників якості продукції. Рангова оцінка зводиться до позначення ступеня важливості кожного показника рангом. Узгодженість думок експертів відносно важливості кожної властивості оцінюють як коефіцієнт варіації думок експертів за кожним і-им показником якості. Чим більше значення коефіцієнту, тим менше узгодженість думок експертів відносно важливості i-гo показника. При коефіцієнті <10 % узгодженість думок експертів вважають високою, при коефіцієнті >35 % – низькою. Для оцінювання загальної узгодженості думок експертів визначають коефіцієнт конкордації. Узгодженість думок експертів буде тим краще, чим ближче коефіцієнт конкордації (W) до одиниці. Значення W=0 свідчить про повну байдужість або неузгодженість думок експертів. Останнім кроком оцінюють значення кожного одиничного показника якості з урахуванням його коефіцієнта значущості та загальне середнє значення якості ПЗ.

АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ЯКОСТІ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

2025-02-11T09:43:50+02:00

Забезпечення якості програмного засобу включає в себе дії, котрі проводяться на кожній стадії його розробки. Ціль – надати гарантію того, що продукт відповідає функціональним та нефункціональним вимогам. На перший погляд, «якість програмного забезпечення» може здаватись абстрактним поняттям. Проте для менеджерів проекту, програмістів, спеціалістів з тестування, QA-інженерів та інших учасників процесу розробки продукту критерії якості прозорі та вимірювані. Отже, якість програмного забезпечення – це комплекс характеристик програмного продукту, який визначає здатність виконувати покладені на нього функції. Аналіз якості програмного забезпечення включає початкову оцінку, яка відповідає процесам виробництва якісного програмного продукту: моніторингу, плануванню, виконанню, зміні або підтримці. Поняття якості програми багатопланове й може бути виражене адекватно тільки деякою структурованою системою характеристик або атрибутів. Така система характеристик називається моделлю якості. Базова модель якості включає характеристики і відноситься до будь-якого типу програмних продуктів. Під час розробки вимог замовник формулює ті вимоги до якості, які найбільше підходять для програмного продукту, який замовляється. Визначення і планування якості ПЗ ґрунтується на положеннях стандартів у галузі, складанні планів-графіків робіт, процедури перевірки та ін. План забезпечення якості включає набір дій для перевірки процесів забезпечення якості (верифікація, валідація тощо) і формування документа з управління якістю. Управління якістю застосовується до процесів, продуктів і ресурсів, а також включає вимоги до процесів та їх результатів. Планування якості включає: − визначення продукту в термінах заданих характеристик якості; − планування процесів для отримання необхідної якості; − вибір методів оцінки планованих характеристик та встановленню відповідності продукту сформульованим вимогам. Мета дослідження: проаналізувати моделі якості програмного забезпечення. Предмет дослідження: моделі якості за Макколом, за Боемом, FURPS, Гецці, SATC, ISO 9126. Методи дослідження: аналіз, узагальнення та систематизація науково-методичних джерел з питань моделей якості для визначення найбільш оптимальної для використання. Основні результати й висновки: після попереднього аналізу різних моделей якості програмного забезпечення було визначено, що деякі з них є логічним розширеним продовженням попередніх моделей з використанням метрик якості, які дозволяють легше вимірювати й оцінювати якість програмних засобів.

ЗАСТОСУВАННЯ ГІБРИДНИХ МОДЕЛЕЙ ФЕДЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ З ІНТЕГРАЦІЄЮ БЛОКЧЕЙНУ ТА МЕТОДІВ МАШИННОГО НАВЧАННЯ

2025-02-11T09:56:41+02:00

У статті досліджується перспективне поєднання технологій блокчейну та машинного навчання на основі Federated Learning для створення гібридних моделей, здатних трансформувати інтелектуальний аналіз даних у соціальних мережах завдяки підвищеній безпеці, автономності та ефективності управління даними. Блокчейн забезпечує децентралізоване та захищене середовище для зберігання та передачі інформації, що особливо важливо в умовах зростаючих вимог до конфіденційності й надійності даних у соціальних мережах. У свою чергу, машинне навчання, яке потребує великих обсягів достовірних даних для точного прогнозування та аналізу, може скористатися безпечними платформами на основі блокчейну для створення високоефективних моделей. Описано ключові аспекти впровадження гібридних моделей, таких як забезпечення конфіденційності даних користувачів, масштабованість блокчейну та складність інтеграції обох технологій. Успішна реалізація таких систем може підвищити ефективність і безпеку процесів аналізу даних у соціальних мережах, створюючи нові можливості для інновацій, поліпшення персоналізації контенту та забезпечення кращого захисту від маніпуляцій. Таким чином, проведене дослідження підкреслює, що ці підходи можуть значно вдосконалити традиційні методи аналізу даних, зробивши соціальні мережі безпечнішими й адаптованими до потреб сучасних користувачів. Розроблена система дозволяє оцінити взаємодію між користувачем і глобальною моделлю машинного навчання та моделлю блокчейну. Крім того, зібрані метрики, а саме: коефіцієнт зменшення навантаження, оцінка використання пропускної здатності мережі, час обробки блокчейну коефіцієнт, дозволяють оцінити застосування гібридної моделі із застосування технології блокчейну використовуючи машинне навчання. Проаналізовано порівняння навантаженості централізованої та децентралізованої системи відповідно ресурсоспроможності персонального компʼютера.

СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО СЕКТОРУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ КРИЗ ТА НЕСТАБІЛЬНОСТІ

2025-02-11T10:06:59+02:00

Повномасштабні військові дії, які відбуваються з 2022 року в Україні, негативно вплинули на всі сфери економіки, включно з ресторанним бізнесом. Ресторанний бізнес виявився однією із тих сфер, яка найбільше відчула на собі негативні наслідки в умовах глобальних криз та нестабільності. Проте, незважаючи на складну ситуацію, ресторанний бізнес в Україні поступово відновлюється. Тому актуальності набувають питання стратегії розвитку ресторанного господарства з урахуванням умов воєнного часу. Мета дослідження – визначити характерні особливості розвитку ресторанного господарства в умовах бойових дій. У статті використано такі наукові методи як: бібліографічний аналіз, аналіз і синтез, групування та порівняння. Для аналізу готельно-ресторанного сектору були використані дані Державної служби статистики України. Дані охоплюють період з кінця 2018 року до початку 2023 року. Окреслено проблеми, з якими зіткнулися підприємства ресторанного господарства України протягом 2022–2023 років. Визначено особливості розвитку готельно-ресторанного бізнесу та систематизовано чинники, що впливають на роботу готелів та ресторанів в умовах кризи. У межах дослідження доведено, що навіть в умовах воєнного стану можна виділити напрямки розвитку туристичної та готельно-ресторанної сфер, які здатні підтримати їх та зберегти економічний потенціал для післявоєнного відновлення. Таким чином, в умовах глобальних криз та нестабільності з’являються нові стратегії розвитку готельно-ресторанного бізнесу, які є переважно ситуативними орієнтирами. Серед векторів розвитку системи розвитку гостинно-туристичним бізнесом в Україні – адаптивність, інтегрованість та інноваційність. Після війни економічний потенціал територій може бути обмежений через руйнування їх інфраструктури, зменшення робочої сили та виснаження природних ресурсів. Однак існуючі ресурси (природні ресурси, праця, інфраструктура, технології, інновації, освіта, охорона здоров’я тощо) можна зберегти для післявоєнної реконструкції та використати для їх загального відновлення за допомогою концепцій, викладених для збереження економічного потенціалу та створення нових можливостей для всебічного розвитку.

ПРОФІЛАКТИКА І ПОДОЛАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ФАХІВЦІВ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ І ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

2025-02-11T10:14:48+02:00

Ця стаття присвячена вивченню причин та наслідків емоційного вигорання, а також практичним заходам щодо його профілактики та подолання. Емоційне вигорання про- являється у вигляді фізичного та психічного виснаження, цинізму та зниження особистої ефективності, що негативно позначається не лише на здоров’ї працівників, але й на загальній продуктивності підприємств. Стаття детально аналізує основні фактори, що сприяють розвитку емоційного вигорання, такі як високі вимоги до продуктивності, сезонні коливання, конкуренція на ринку, недостатня соціальна підтримка, фінансові труднощі, монотонність завдань та негативна організаційна культура. Увага приділяється важливості підтримки психологічного благополуччя працівників для запобігання вигоранню, а також необхідності створення здорового робочого середовища. Окремо обговорюються результати досліджень, що підтверджують актуальність проблеми емоційного вигорання, в тому числі роботи таких фахівців, як Крістіна Маслач, яка розробила шкалу для вимірювання рівнів вигорання, і Т. К. Мохамед, який аналізує вплив організаційної культури на запобігання вигоранню. В статті наводяться рекомендації щодо запровадження програм підтримки працівників, які включають навчання та розвиток, організацію робочого процесу та створення умов для гнучкого графіка. Зокрема, стаття пропонує методи профілактики, серед яких особлива увага приділяється важливості психоемоційної підтримки, навчання технікам управління стресом, формуванню позитивного мислення та розвитку командного духу. Такі тренінги сприяють формуванню навичок ефективного подолання стресових ситуацій і зміцнюють психологічну стійкість працівників. У підсумку, стаття наголошує на важливості комплексного підходу до профілактики та подолання емоційного вигорання, що дозволяє не лише зберегти здоров'я працівників, але й забезпечити ефективну діяльність підприємств у умовах високої конкуренції. Вона сприяє формуванню більш свідомого ставлення до психоемоційного благополуччя на робочому місці та відкриває нові перспективи для подальших досліджень у цій галузі.

ВИКОРИСТАННЯ ВОДОРОСТЕЙ ЯК АЛЬТЕРНАТИВНОЇ СИРОВИНИ ДЛЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

2025-02-11T10:19:05+02:00

У статті представлено глибокий аналіз можливості використання водоростей, таких як хлорела, спіруліна та ламінарія, як альтернативної сировини для харчової промисловості. Підкреслено, що ці водорості можуть стати ефективною заміною традиційним джерелам білка, оскільки вони мають значно вищу харчову цінність, містять багатий комплекс вітамінів (зокрема групи В, а також С та Е), мінералів (кальцій, залізо, магній) та антиоксидантів. Це робить їх привабливим інгредієнтом для збагачення харчових продуктів, що сприяє підтримці здорового раціону. Завдяки високій концентрації білка, водорості можуть використовуватись у виробництві продуктів для людей, які потребують додаткового білкового підкріплення в раціоні, як-от спортсмени, вегани чи люди з обмеженнями у споживанні м'яса. Дослідження також висвітлює можливості використання водоростей як натуральних барвників та підсилювачів смаку, що є важливим для створення екологічно безпечних продуктів. Наприклад, спіруліна додає насичений зелений колір кондитерським виробам, а ламінарія – приємний морський присмак. Така продукція не лише позитивно сприймається споживачами завдяки натуральним смаковим та колірним характеристикам, але й сприяє популяризації здорового харчування без використання синтетичних добавок. Це відкриває можливості для широкого застосування водоростей у різних харчових продуктах, зокрема у виробництві напоїв, хлібобулочних виробів та супів. Таким чином, результати дослідження підтверджують, що використання водоростей як альтернативної сировини для харчової промисловості є перспективним і важливим напрямком розвитку. Водорості сприяють удосконаленню асортименту продуктів, що відповідають вимогам сучасних споживачів щодо якості, безпеки та високої поживної цінності. Вони також є економічно вигідним і екологічно стійким джерелом білка, що забезпечує доступність харчової продукції для різних верств населення.

БІОТЕХНОЛОГІЇ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ: ІННОВАЦІЇ ТА МОЖЛИВОСТІ

2025-02-11T10:23:15+02:00

У статті розглянуті актуальні питання біотехнологій в сучасній харчовій промисловості, їх розвиток та роль у виготовленні харчової продукції. Виробництво харчових продуктів і напоїв засноване на переробці сировини, в основному сільським господарством. Розвиток біотехнологій значно впливає на харчову промисловість, допомагаючи створювати більш якісні та стійкі продукти. Ці інновації охоплюють виробництво харчових продуктів, поліпшення якості продукції та впровадження екологічних рішень, які важливі в умовах зростання населення і потреб у продовольстві. Біотехнології трансформують харчову промисловість, пропонуючи інноваційні рішення для створення якісних, екологічних і безпечних продуктів. Основні напрямки біотехнології включають в себе: альтернативні джерела білка (рослинні аналоги м’яса та культивоване м’ясо вирішують проблему дефіциту білка, зменшують екологічний вплив і забезпечують етичне споживання), ферментацію (використання пробіотиків для підтримки здоров’я та створення натуральних консервантів для подовження терміну придатності), екологічна стійкість (переробка харчових відходів у корисні продукти та зниження вуглецевого сліду за допомогою біопакування), ГМО та збагачені продукти (генетично модифіковані культури підвищують врожайність і харчову цінність, а збагачені продукти допомагають боротися з дефіцитом поживних речовин), майбутні технології (персоналізоване харчування на основі ДНК та 3D-друк їжі для створення унікальних продуктів). У статті розглянуто, як біотехнології змінюють харчову промисловість, які інновації з’являються на ринку та які можливості для розвитку галузі вони відкривають. Основною задачею є ознайомлення з перспективами сучасних біотехнологій, їх можливим використанням та популяризації у населення. Також, розгляд переваг та недоліків у використанні таких інноваційних технологіях виробництва харчової продукції.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КИСЛОМОЛОЧНИХ МАРИНАДІВ НА ЯКІСТЬ КУРЯЧИХ НАПІВФАБРИКАТІВ ДЛЯ ЗРГ

2025-02-11T10:33:00+02:00

Розширення асортименту продукції з курячого м'яса в Україні є перспективним напрямком розвитку харчової промисловості. Завдяки поєднанню сприятливих макроекономічних умов, зростаючого попиту споживачів та розвитку технологій, українські виробники мають всі можливості для успішної реалізації цього потенціалу. Для розширення асортименту виробів з курятини пропонується використання маринадів у вигляді кефіру та йогурта. Використання кисломолочних маринадів у виробництві курячих напівфабрикатів відкриває нові перспективи для гастрономії та харчової промисловості завдяки своїй здатності покращувати смакові якості м’яса, роблячи його ніжнішим, соковитішим і додаючи приємну кислинку, яка збалансовує та збагачує смак. Окрім цього, кисломолочні бактерії сприяють підвищенню біологічної цінності продукту, покращуючи засвоєння білків, вітамінів і мінералів, що є важливими для організму. Також такі маринади утворюють захисну плівку на поверхні м’яса, яка допомагає запобігти розвитку патогенних мікроорганізмів, тим самим подовжуючи термін зберігання. Водночас нові смаки й аромати, отримані завдяки кисломолочним маринадам, значно розширюють асортимент продукції, задовольняючи вимоги навіть найвибагливіших споживачів. Використання кисломолочних продуктів позитивно впливає на здоров’я завдяки їх корисним властивостям для травлення, що робить курячі напівфабрикати більш дієтичними та корисними. У результаті впровадження кисломолочних маринадів стає не просто новою тенденцією, а важливим кроком до створення більш смачних, здорових і різноманітних продуктів харчування. В статті описано доцільність використання запропонованих маринадів та наведено результати досліджень впливу використання даних маринадів на якість готового продукту. Зокрема показано вплив використання запропонованих кисломолочних маринадів на якісні показники готового продукту, серед яких кислотність, вологість та органолептичні показники якості. Зроблено висновки про доцільність та перспективність використання запропонованих маринадів.

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРАБ-КЕЙКІВ НА ОСНОВІ АНАЛОГІВ МОРЕПРОДУКТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИНЦИПІВ LEAN PRODUCTION

2025-02-11T10:37:45+02:00

Успішність та результативність діяльності ресторанної індустрії суттєво залежить від можливостей закладу щодо створення цінності для споживача. Відповідно до принципів lean production виробник може лише пропонувати цінність виробленого продукту чи послуги, реальну його цінність визначає споживач. Визначено, що однією з популярних груп меню у закладах ресторанної індустрії є страви з нерибної водної сировини. Але для активного впровадження цієї групи страв є економічні та технологічні обмеження (висока вартість, нестабільність технологічних характеристик сировини під час зберігання тощо). Проведений аналіз останніх досліджень за даним напрямом свідчить про доцільність пошуку альтернативних джерел сировини, які імітують крабове м’ясо в готовій продукції. На основі аналітичних досліджень розроблено принципи споживчої цінності з використанням інструментів ощадливого виробництва (lean production) та наукову робочу гіпотезу у вигляді інноваційного задуму для розроблення технології краб-кейків з повною заміною крабового м’яса. За методом діаграми Ісікави теоретично обґрунтовано види основної сировини для краб-кейків (хек, кальмар, креветка), визначено її функціональну роль у рецептурній суміші, проведено перерахунок за основними поживними речовинами (білки, жири вуглеводи). Показано доцільність використання структуроутворювачів для внутрішнього та зовнішнього структуроутворення рецептурної суміші (крохмалю модифікованого, панірувальних сухарів). Експериментально обґрунтовано рецептурний склад та технологічний процес виробництва краб-кейків з використанням альтернативної крабовому м’ясу сировини, поетапно показано вплив складу рецептурної суміші на технологічні та органолептичні показники краб-кейків. Проведено нормування показників поживної цінності.

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЗИСТЕНТНОГО КАРТОПЛЯНОГО КРОХМАЛЮ RS3

2025-02-11T10:45:59+02:00

Стаття присвячена дослідженню впливу способу отримання резистентного картопляного крохмалю на показники якості. Резистентний крохмаль типу RS3 є одним з перспективних напрямів розвитку інгредієнтів для харчових технологій та завдяки властивостям даний крохмаль повільно перетравлюється, що надає йому біологічних переваг як харчових волокон для організму людини. Більш поширеним промисловими способами його отримання є термічне оброблення крохмальної суспензії. Чимало досліджень присвячено температурному обробленню саме крохмалю, кількості циклів нагрівання і охолодження. Доведено, що застосування декількох циклів нагрівання й охолоджування збільшує ступінь ретроградації крохмалю. Водночас мало уваги приділяється дослідженню його властивостей, що розкривають перспективність даного продукту для харчової галузі. Досліджували якість резистентного крохмалю, отриманого за різними способами: температурного оброблення крохмальної суспензії, температурного оброблення крохмалю та двоциклічного температурного оброблення крохмалю. За показниками якості такими як водо– та маслоглинальні здатності, набухання та розчинність кращим є зразок, отриманий температурним обробленням крохмальної суспензії. такий зразок має кращу розчинність і найменше утворює каламутність в розчині. Оцінюючи якість зразків резистентного крохмалю, відмічено, що температурне оброблення крохмалю сприяє утворенню каламутності в рідких харчових системах і тим більше чим більше циклічність температурного оброблення. Проте, збільшення рівня температурного оброблення збільшує показник резистентності крохмалю та сприяє утворенню більш міцніших зв’язків «зшитих» вуглеводних систем, що проявляють добре підчас драглеутворення. За двоциклічного нагрівання отриманий зразок крохмалю має найбільшу міцність драглю. Таким чином, при двоциклічному нагріванні крохмалю отримають резистентний крохмаль типу RS3, що має гарні органолептичні і фізико-хімічні властивості, та кращі показники резистентності і міцність драглю.

АНАЛІЗ СИРОВИНИ ДЛЯ РОЗРОБКИ ДІЄТИЧНОЇ КОВБАСИ З ІНДИЧКИ З ДОДАВАННЯМ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ

2025-02-11T10:50:55+02:00

У статті розглянуто актуальну проблему сучасної м'ясопереробної промисловості, зокрема надмірне використання насичених жирів і добавок у традиційних ковбасних виробах, що може негативно впливати на здоров'я споживачів. Стандартні ковбаси часто містять високий рівень калорій, жиру та харчових добавок, що сприяє розвитку хронічних захворювань, таких як ожиріння, серцево-судинні захворювання та діабет. У відповідь на зростаючий попит на здорові та дієтичні продукти, метою дослідження стало створення ковбасного виробу на основі м’яса індички, що має високу харчову цінність та знижений рівень калорій. Основною ідеєю є поєднання м’яса індички з додаванням рослинної сировини, зокрема броколі, що забезпечує продукту функціональні властивості. М'ясо індички є джерелом легкозасвоюваного білка з низьким вмістом жиру, а броколі містить велику кількість вітамінів, мінералів, антиоксидантів і клітковини, які позитивно впливають на травну систему та загальний стан здоров’я. Завдяки цьому, розроблена дієтична ковбаса є ідеальним продуктом для споживачів, які прагнуть підтримувати здоровий спосіб життя, контролювати вагу та знижувати ризик виникнення захворювань, пов'язаних із неправильним харчуванням. Розробка рецептури включає аналіз якості м’яса індички, характеристик броколі, їх поживних властивостей, а також оптимізацію процесу виробництва з метою збереження всіх корисних речовин та досягнення збалансованого смаку продукту. Додатково досліджено технологічні процеси, необхідні для забезпечення тривалого зберігання ковбаси без використання шкідливих консервантів, завдяки природним властивостям броколі та інших натуральних інгредієнтів. Таким чином, у статті представлено результати дослідження, яке демонструє можливість використання рослинної сировини для підвищення біологічної цінності ковбасних виробів та їх оздоровчих властивостей. Продукт, розроблений на основі м’яса індички та броколі, відповідає вимогам сучасного споживача, оскільки поєднує високу харчову цінність, привабливі смакові якості та знижений вміст калорій, що робить його важливим кроком у напрямку розвитку здорового харчування.

УДОСКОНАЛЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ХОЛОДНИХ ЗАКУСОК НА ОСНОВІ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

2025-02-11T10:54:51+02:00

В статті наведено результати досліджень щодо удосконалення технології холодних закусок та покращення їх рецептурного складу. Оскільки при швидкому розширенні ринку послуг ресторанного господарства з’являється все більше запитів як від відвідувачів закладів, як розширення асортименту продукції, страви, що б відповідали концепту здорового харчування та задовольняли потреби організму у поживних речовинах, так і від власників закладів ресторанного господарства, що хочуть задовольнити потреби гостей, при цьому мати можливість розширити асортимент стравами, що є доступними, універсальними, можуть зберігатися тривалий термін. Тому у дослідженнях використовували класичну рецептуру хумусу із тахіновою пастою ,що була обрана як вже досить універсальна рецептура, до котрої додавали інноваційні інгредієнти, а саме обліпихову олію, висівки конопляні та лляні. Було обґрунтовано доцільність їх використання для вирішення виявлених проблем, в точності, покращення хімічного складу, збільшення термінів та покращення якості готової продукції, визначено поживну та біологічну цінність удосконаленої рецептури хумусу. Удосконалення класичної рецептури хумусу з тахіновою пастою, шляхом внесення купажу обліпихової та оливкової олій, у співвідношенні 50:50, відповідно та сумішшю конопляних та лляних висівок, у кількостях 25 на 75% відповідно, дозволило покращити поживну, зокрема за рахунок збільшення білків до 18,9% та клітковини до 10,1% і біологічну цінність, покращити жирно-кислотного склад, збільшити вміст вітамінів та мінеральних речовин. Внесення в рецептуру суміші конопляних та лляних висівок покращує текстуру, допомагають утримувати вологу та олію, що сприяє покращенню стійкості дисперсної системи під час зберігання. Також представлена рецептура, особливості технології виробництва та рекомендації щодо органолептичних показників якості розробленої інноваційної страви «Хумус із тахіновою пастою з сумішшю олій та висівок».

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БОРОШНЯНОГО НАПІВФАБРИКАТУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

2025-02-11T10:59:31+02:00

У статті проведено теоретичні та експериментальні дослідження щодо розроблення борошняного кондитерського напівфабрикату на основі рослинної сировини спеціального призначення. В результаті проведеного літературного огляду було підтверджено актуальність і доцільність розширення на ринку України асортименту продукції без алергенів, зокрема безглютенової, безлактозної, без складників тваринного походження, і т.д. Встановлено можливість повної заміни пшеничного борошна на суміш рисового та мигдалевого, підібрано альтернативні джерела заміни сировини тваринного походження на рослинні інгредієнти. Рецептурний склад інноваційного дослідного зразка напівфабрикату містив наступні інгредієнти: олію соняшникову рафіновану, еритритол, суміш борошна рисового та мигдалевого, сироп агави, розпушувач та мигдалевий напій. На основі отриманих даних визначили оптимальне співвідношення рисового та мигдалевого борошна у композиційній суміші. Заміщення пшеничного на суміш рисового та мигдалевого борошна дозволило отримати безглютеновий напівфабрикат, а заміна яєць на олію соняшникову рафіновану та цукру на еритритол і сироп агави, дозволило отримати борошняний напівфабрикат, доступний для більшої кількості населення, які мають певні харчові обмеження та розширити асортимент виробів спеціального призначення. На основі проведеної дегустаційної оцінки борошняного напівфабрикату, було встановлено те що, отриманий зразок має задовільні органолептичні показники: світло-коричневий колір, пишну, пористу та еластичну структуру м’якушки, приємні, з горіховими нотками аромат і смак, має добре розвинену пористість. Вологість напівфабрикату – 31,7%. Поживна та енергетична цінність на 100 г готового напівфабрикату складає: білків – 9,4 г ; жирів – 33,7 г; вуглеводів – 30,1 г та 455,1 ккал.

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ МАШИННО-АПАРАТУРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА СИРУ КИСЛОМОЛОЧНОГО

2025-02-11T11:04:34+02:00

У даній роботі розглянуто комплексний підхід до оцінки машинно-апаратурного забезпечення виробництва сиру кисломолочного з точки зору сталого розвитку. Метою роботи був аналіз машинно-апаратурних схем виробництва сиру кисломолочного з точки зору сталого розвитку. Об’єкт досліджень: вплив виробництва сиру кисломолочного на споживача у взаємозв’язку зі сферою його існування та забезпечення якості життя. Основними показниками у комплексному підході до оцінки технологічного процесу та його машинно-апаратурного забезпечення в потокових лініях виробництва продукту були обрані наступні: якість готового продукту, санітарія, виробництво продукту з одиниці сировини, затрати енергоресурсів, вплив виробництва на навколишнє середовище. Показники якості продукту і санітарії відносяться до сьогодення і забезпечуються якістю сировини, дотриманням вимог технологічного процесу та вибором машинно-апаратурного забезпечення. Основну увагу було приділено таким показникам як затрати сировини і енергоресурсів, вплив виробництва на навколишнє середовище. Як основні розглянуті дві схеми машинно-апаратурного забезпечення виробництва на основі використання ванн для отримання сирного зерна та закритих апаратів горизонтального чи вертикального типу. Проведений аналіз дозволив зробити наступні висновки. З точки зору сталого розвитку (якісь, санітарія, втрата сировини) для сквашування молока і утворення структури сиру перевагу необхідно надавати закритим апаратам горизонтального типу. Механізація процесів виробництва призводить до підвищених втрат сировини у вигляді сирної пилюки. Тому навіть при невеликих об’ємах виробництва доцільно проводити очищення сироватки від сирної пилюки. З точки зору вимог сталого розвитку (екологія, сировина) необхідно забезпечити необхідно забезпечити повне перероблення початкового молока (в подальшому сироватки) збільшуючи концентрацію виробництва, або створенням окремих заводів для перероблення сироватки. Доцільно розвивати нові технології і обладнання для виробництва сиру кисломолочного на основі ультрафільтраційного оброблення молока, а також інших продуктів з використанням сиру кисломолочного.

РОЗРОБКА БАР’ЄРНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ КОНСЕРВУВАННЯ НАТУРАЛЬНИХ КИШКОВИХ ОБОЛОНОК

2025-02-11T11:11:56+02:00

Наведені результати досліджень з розробки технології консервування кишкових оболонок з використанням речовин, що запобігають появі вад та сприяють поліпшенню органолептичних характеристик кишок у процесі зберігання при неконтрольованих температурних умовах (до +250С), а також оцінки впливу консервування кишок на якісні характеристики готових ковбасних виробів. Дослідження свіжих кишкових оболонок показали, що за органолептичними, мікробіологічними, мікроструктурними та структурно-механічними характеристиками вони відповідають діючим технічним умовам та ветеринарно-санітарним вимогам до харчових продуктів. Встановлено, що усі дослідні зразки кишок, консервовані сіллю з додаванням лимонної кислоти в концентрації 1 та 2% до маси солі (дослід 1, 2), молочної кислоти в концентрації 2 та 5% до маси розсолу (дослід 4, 5), сорбінової кислоти (1%) (дослід 3) та оцтової кислоти (0,5% та 1%) з коптильним ароматизатором (1% маси розсолу) (дослід 10, І), за всіма дослідженими показниками відповідали вимогам ТУ. Дослідні зразки кишок, оброблені консервуючими сумішами з використанням молочної кислоти «PURAK» виробництва фірми «Біохім» (1 і 2%) у поєднанні з коптильним ароматизатором (1%) та кухонною сіллю (досліди 6, 7), а також з використанням молочної кислоти. «PURAK» (1 і 2%) у поєднанні з хлоридом натрію (досліди 8, 9), мали незначні ознаки псування (помутніння та ослизнення розсолу), які легко усувалися проливкою кишок водою. Зразки, консервовані посолочними сумішами з використанням молочної кислоти «PURAK» у поєднанні з коптильною рідиною та кухонною сіллю (досліди 6, 7) та консервовані сіллю у поєднанні з молочною кислотою «PURAK» концентрації 1 і 2% (досліди 8, 9), через 3 місяці зберігання придбали затхлий гнильний запах, слизький наліт, великі колонії цвілі зеленого та чорного кольорів, оболонки рвалися при невеликому тиску води. Усі зразки було знято зі зберігання. Свинячі та баранячі черева, законсервовані посолочною сумішшю, що містить 2% молочної кислоти за ГОСТ 490-79, 1% коптильного ароматизатора, 25% кухонної солі та воду (досвід 4), а також 5% цієї ж кислоти, 2% коптильного ароматизатора, 25% солі та воду (дослід 5), через 3 місяці зберігання придбали затхлий гнильний запах, розсіл помутніло. Кишки вкрилися пліснявою і зняли з експерименту. Яловичі череви і синюги, законсервовані тими самими сумішами, мали коричнево-бежевий колір, слабкий запах молочної кислоти, консервуючий розчин у відсутності видимих дефектів якості.

РОЗРОБКА РЕЦЕПТУРНОЇ КОМПОЗИЦІЇ ХЛІБА СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ З ПОДОВЖЕНИМ СТРОКОМ ПРИДАТНОСТІ

2025-02-11T11:15:43+02:00

Стаття присвячена актуальному питанню розробки нових хлібобулочних виробів спеціального призначення, а саме для туристичних та військових потреб або у випадку виникнення надзвичайних ситуацій. Прототипом у цьому дослідженні став «Ірландський хліб», рецептура якого базується на використанні харчової соди та пахти. У процесі здійснення експерименту запропоновано декілька комбінацій сировинного складу та враховані втрати і відходи у виробництві, що складають 5,9%. У зв’язку з цільовим використанням запропонованої продукції доцільно використати сировину, яка підвищить біологічну цінність класичного хліба. Тому пропонується здійснити заміну кефіру на пахту та сироватку, а цукор пісок на патоку та декстрозу. Для збагачення також рекомендовано додати житнє та кукурудзяне борошно. У якості рослинних жирів використано кукурудзяну олію. Лабораторні дослідження показали ефективність таких рішень. Зразки характеризувались високою та рівномірною пористістю, яка складає 50%. Вміст вологи в м’якуші становить 46%. При цьому упікання зразків знаходилось на рівні 8%. За органолептичними властивостями найліпший отриманий екземпляр є більш цікавим у порівнянні з контролем. Вищевказані показники відповідають вимогам нормативної документації України, а саме ДСТУ 4583:2023. Тому отримана рецептура була представлена у відсотковому співвідношенні компонентів та з розрахунку на одну тонну готової продукції. Для збереження якісних характеристик отриманої продукції рекомендовано здійснити консервування у термостійких паперових банках (розробки Акімото Йошихіко, Японія) з послідуючою стерилізацією або у ПЕТ вакуум пакетах з пастеризацією. При цьому термін реалізації хліба збільшиться від шести місяців до одного року. Перспективами подальших досліджень є здійснення мікробіологічного контролю у процесі тривалого зберігання.

УДОСКОНАЛЕННЯ РИБНИХ СІЧЕНИХ СТРАВ З ДОДАВАННЯМ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ

2025-02-11T11:20:14+02:00

На сонові проведеного аналітичного огляду літератури встановлено актуальність наукової роботи, а саме: розширення асортименту рибних страв з використанням рослинної сировини, що обумовлено наявністю таких інгредієнтів, як незамінні амінокислоти, поліненасичені жирні кислоти, пектинові, мінеральні речовини, харчові волокна. Тому раціональним для розроблення кулінарної продукції є поєднання рибної сировини у якості джерела легкодоступних білків з продукцією рослинного походження для збагачення харчовими волокнами, вітамінами та мінералами. З метою розширення асортименту рибних страв в якості дослідного зразку обрано фішболи. Експериментально встановлено, що вміст білків у м'ясі минтая складає 15,9%, а жиру – 0,9%. Оптимальним за збалансованістю амінокислотного складу визначено фарш з минтаю. На основі проведеного аналітичного огляду та вивчення інформаційних джерел при підборі сировинних інгредієнтів розроблено модельні композиції з використанням пюре топінамбуру, пшеничних висівок та олії ріпакової. При оптимізації процесу удосконалення рибних січених страв з додаванням рослинної сировини враховано та оптимізовано параметри технологічного процесу. На основі проведених досліджень розроблено технологію і визначено технологічні режими приготування фішболів з використанням минтаю та рослинної сировини (листя естрагону та топінамбуру). В технології приготування вилучено процес обсмажування фішболів перед запіканням, повністю замінено хліб на рослинну сировину, а в якості паніровки використано пшеничні висівки. В удосконалених січених напівфабрикатах відмічали покращення органолептичних властивостей, соковитості, збільшення кількості білків на 25,6%, харчових волокон в 5,5 разів. Покращується мінеральний та вітамінний склад. Біологічна цінність розроблених рибних січених страв з додаванням рослинної сировини становить 78%, а в контрольному зразку – 56,1%. Комплексний показник якості рибних фішболів з рослинною сировиною становить 0,73, а контрольного зразку – 0,66. Отримані позитивні результати дозволяють рекомендувати розроблену рецептуру для реалізації у закладах ресторанного господарства.

ТЕХНОЛОГІЯ БЕЗГЛЮТЕНОВОГО ХЛІБА НА ЗАКВАСЦІ З КЛІТКОВИНОЮ КАРТОПЛІ

2025-02-11T11:25:40+02:00

У статті стисло окреслено необхідність удосконалення технологій та розширення асортименту безглютенових хлібобулочних виробів. Встановлено, що одним із пріоритетних напрямів розвитку технологій є розроблення інноваційних технологій хліба вітчизняного виробництва в категорії «чисті етикетки» без штучних харчових добавок. Ці задачі можуть бути ефективно вирішені шляхом використанням заквасок зі стартовими культурами мікроорганізмів та борошняної сировини підвищеної харчової цінності на основі зернових культур місцевого виробництва. Розглянуто питання розроблення технології цих виробів з використанням рисової закваски на стартовій культурі LV1 Livendo™ французької компанії «Lesaffre», борошна соргового та клітковини картоплі як натурального структуроутворювача і джерела харчових волокон. Запропоновано технологічну модель процесу отримання сорго-рисового хліба на заквасці зі стартовою культурою LV1, який може використовуватися у раціонах харчування осіб із глютеновою «непереносимістю». Наведено результати дослідження кінетики випікання сорго-рисового хліба на заквасці зі стартовою культурою LV1 та клітковиною картоплі. Визначено раціональні параметри випікання безглютенового соргово-рисового хліба на заквасці: температура пекарної камери 190–200 ºС, тривалість випікання 25–30 хв. Досліджено органолептичні показники соргово-рисового хліба на заквасці та розроблено технологічну схему його виробництва. Одержані вироби характеризуються привабливим зовнішнім виглядом, із середньопористим м’якушем світло-коричневого кольору, з достатньо еластичною текстурою та яскраво вираженим кислотно-спиртовим присмаком та хлібним ароматом. Впровадження розробок у виробництво дозволить отримати доступний вітчизняний безглютеновий хліб в категорії «чиста етикетка» з покращеними споживними властивостями.

САМОСТІЙНА РОБОТА ПІД ЧАС НАВЧАННЯ ФІЗИЦІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РОЗВ’ЯЗКУ ПРАКТИЧНИХ ТА ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАДАЧ

2025-02-11T11:30:27+02:00

Вивчення фізики здобувачами освіти Херсонського державного аграрно-економічного університету базується на слуханні курсу лекцій, виконанні лабораторних робіт, практичних занять а також самостійної роботи над засвоєнням курсу. На сьогоднішній день самостійній роботі надається велика увага. Самостійна робота дає можливість поглиблювати отримані знання під час аудиторних занять, дозволяє більш повно і глибоко оволодіти практичними навиками та теоретичними знаннями. Розв’язування теоретичних задач сприяє: закріпленню набутих умінь та навичок, отриманих студентами з участю викладача. Розвитку вмінь самостійно розв’язувати теоретичні задачі, спираючись на фундаментальні закони фізики. Розумінню суті основних фізичних законів, можливості їх застосування у подальшій професійній діяльності. Розв’язок задач сприяє аналізу разом з систематизацією знань допомагає з’ясувати, які закони та закономірності фізики можуть бути використанні для розв’язку даної проблеми; Набуття навичок практичного застосування математичного апарату для розв’язку даної проблеми; В процесі розв’язку задач висувати певні припущення, знаходити межі застосування законів фізики, висувати певні спрощення при побудові фізичної моделі; Встановлювати паралелі застосування фізичних законів до реальних фізичних процесів, що існують в запропонованій задачі; Набувати навичок самостійного пошуку, використання інтуїції при пошуку розв’язку задачі; Також розв’язання задач вимагає чіткого та логічного мислення і поясненні своїх кроків, в процесі розв’язку задач; Не зациклюватись на теоретичних засадах, але й розвивати практичні навички перевірки за допомогою фізичного експерименту. Розв'язування теоретичних задач з фізики дає можливість здобувачам не лише опанувати фізичні закони, а й розвивати важливі когнітивні та практичні навички: математичні, аналітичні, логічні, а також здатність до самостійного мислення і комунікації. Це важливий крок на шляху до майбутнього науковця чи інженера, де важливі не лише знання, а й уміння застосувати їх на практиці.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ГЕТЕРУВАННЯ СТРУКТУРНИХ ДЕФЕКТІВ ДИФУЗІЙНИМ ЛЕГУВАННЯМ У ВИРОБНИЦТВІ КРЕМНІЄВИХ ДІОДІВ

2025-02-11T11:35:57+02:00

Варикап – це напівпровідниковий діод, дія якого заснована на використанні залежності ємності від зворотної напруги і який призначений для застосування як елемент із електрично керованою ємністю. Як керована ємність використовується бар'єрна (зарядова) ємність р – n переходу. Дифузійна ємність не підходить для цієї цілі, так як вона проявляється при прямому зміщенні p-n переходу, коли рівень прямого струму через діод великий, отже, для керування величиною дифузійної ємності необхідно витрачати значну потужність джерела живлення. В той же час на зміну величини бар’єрної ємності при зворотному включені варикапу витрачається зовсім незначна потужність джерела живлення. Однак незважаючи на широке застосування, вартість варикапів залишається порівняно високою із-за низького виходу придатних варикапів, що визначається істотною залежністю зворотних характеристик варикапів від щільності структурних дефектів і домішок важких металів в їх активних областях. В статті розглянуті причини та механізми деградації зворотних характеристик варикапа. Встановлено, що головною причиною низького відсотка виходу придатних досліджуваних варикапів є окислювальні дефекти упакування, що утворюються в кремнієвих структурах в процесі проведення високотемпературних технологічних операцій. Для запобігання утворенню ОДУ, які були виявлені в епітаксійних структурах після термічного окислення, або зменшення їх щільності необхідно було вибрати ефективний метод гетерування. Так як ОДУ утворюються, починаючи з першої високотемпературної технологічної операції – термічного окислення, то очевидно, що слідує використовувати гетерування уже на самому початку технологічного маршруту виготовлення варикапа. Проведені дослідження показали, що найбільш ефективним методом запобігання утворенню структурних дефектів в епітаксіальних шарах є створення гетеруючої області на зворотному боці підкладок за допомогою проведення дифузії бору в неробочу сторону пластин перед їх термічним окисленням. Робота присвячена дослідженню порівняльної ефективності використання методу гетерування проведенням додаткової дифузії бору в неробочу сторону пластин: стандартного методу, який здійснюється після термічного окислення пластин, та модернізованого методу, який здійснюється перед термічним окисленням пластин, на рівень зворотного струму варикапних структур та відсоток виходу придатних приладів. Наведено експериментальні результати дослідження впливу на зворотну характеристику варикапа кожного з досліджувальних процесів гетерування, а також проаналізовано можливі механізми цього впливу.