@article{Харечко_2022, title={ОСОБЛИВОСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН З ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ У СУЧАСНИЙ ПЕРІОД ВИКЛИКІВ ПАНДЕМІЇ COVID-19}, url={https://journals.ksauniv.ks.ua/index.php/public/article/view/196}, DOI={10.32851/tnv-pub.2022.1.13}, abstractNote={<p>Внаслідок нерівномірної глобалізації численні шоки, спричинені пандемією COVID- 19 вдарили по світовій економіці, що характеризується повільним зростанням, низькою кон’юнктурою торгівлі та трансформації підприємництва, посиленням нерівності. Ще до того, як пандемія призвела до спаду світової економіки, так і не були вирішені завдання динамічного розвитку після попередньої глобальної економічної та фінансової кризи. У 2020 році світова економіка продемонструвала найповільніше зростання за десятиліття, при цьому спад економічної активності в різних частинах світу був багато в чому синхронним, а ризики подальшого зниження були великі. Уповільнення відновлення після глобальної економічної та фінансової кризи пандемії COVID-19 може бути багато в чому обґрунтовано низькими інвестиціями в реальну економіку, що також продовжило значне зниження зростання світової продуктивності праці. Динаміка зростання в світі, що розвивається, дуже часто виявлялася тісно пов’язана з нестійкими міжнародними потоками капіталу, і багато країн, що розвиваються, вже не скорочували розрив у рівні життя, а, навпаки, відставали. Вразливість більшості країн, що розвиваються, посилювалася дестабілізацією, викликаною швидким поширенням цифрових технологій. Повільне піднесення після глобальної економічної та фінансової кризи пандемії COVID- 19 та політичні рішення, що зазнавали впливу сил глобалізації та соціально-економічного прогресу супроводжувалися погіршенням структури доходів і багатства, коли майнова нерівність стала однією з найгостріших економічних, соціальних та політичних проблем нашого часу. Нерівність викликала соціально-економічну напруженість у розвинених країнах, де нерівність доходів і майнова нерівність різко зросла спонукаючи до поляризації між заможними громадянами та іншим населенням. Поляризація доходів та добробуту супроводжувалася напруженістю між поколіннями, коли надії молодших груп населення досягти вищого рівня життя, ніж їхні батьки, ставали дедалі більш ілюзорними. Поглиблення ліній розлому у світовій економіці та збільшена вразливість країн, що розвиваються, також стали результатом змін у міжнародному виробництві, які стають все більш очевидними. Повільне зростання торгівлі, причому за умов уповільнення темпів зростання світової торгівлі проти зростанням глобального доходу викликало занепокоєння щодо можливого досягнення світової економікою меж зростання економіки у період пандемії COVID-19.</p>}, number={1}, journal={Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування}, author={Харечко, Д. О.}, year={2022}, month={Чер}, pages={94-100} }