ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРОСТОРУ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.11

Ключові слова:

гуманітарний простір, національна безпека, національна ідентичність, культура, освіта, історична пам’ять, інформаційна політика

Анотація

У статті висвітлюється важливість і актуальність формування єдиного гуманітарного простору країни, який буде сприяти консолідації українського народу, його об’єднанню в умовах посилення зовнішніх загроз, зокрема гібридної агресії з боку Російської Федерації, формуванню загальноукраїнської ідентичності. Підкреслюється, що саме гуманітарні чинники лежать в основі й економічної, і військової безпеки, оскільки, коли нівелюється національна самосвідомість, втрачається власна мова, історія, почуття патріотизму та пошани до рідної держави, то нація та держава приречені на деградацію та вимирання. Серед проблем, що гальмують розвиток гуманітарної політики в Україні, слід виділити: недостатність фінансування (здебільшого культура фінансується за залишковим принципом), недостатній рівень розвитку державного менеджменту, недосконалість законодавчої бази, недостатню ефективність гуманітарної політики на різних рівнях управління, відсутність потужного аналітичного забезпечення галузі, низький рівень матеріально-технічного й кадрового забезпечення тощо. Акцентується увага на необхідності підтримки української мови, культури, збереження та популяризації вітчизняної історико-культурної спадщини, розвитку освіти, науки тощо. Зазначається, що державна мова є потужним безпековим чинником, основними ознаками-проявами якого є утвердження єдиної національної ідентифікації та консолідація українського суспільства на базі єдиного мовно-культурного простору; усвідомлення окремішності, самостійності та самодостатності свої нації-держави. Наголошується на важливості формування ефективної державної інформаційної політики, яка повинна протидіяти інформаційним загрозам із боку Російської Федерації та сприяти побудові у країні потужного демократичного інформаційного суспільства, активному його входженню у світовий інформаційний простір.

Посилання

Магда Є.В. Сучасні загрози консолідації українського суспільства. URL: https://core.ac.uk/download/ pdf/32608515.pdf.

Консолідація українського суспільства: шляхи, виклики, перспективи. URL: http://razumkov.org.ua/ upload/Identi-2016.pdf.

Чеховська М.М., Шлапаченко В.М. Мова як чинник національної безпеки. Держава та регіони. 2018. № 3. С. 39–46.

Піньковська Г.В. Оцінка сучасного стану розвитку культурного середовища регіонів України. Ефективна економіка. 2018. № 10. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3424.

Доманська О. Роль держави в реалізації культурної політики: концептуальний вимір. Релігія та Соціум. 2014. № 3–4 (15–16). С. 163–169.

Кучин С.П. Кінематографічна сфера як об’єкт державної культурної політики України. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 2. С. 86–89.

Демуз І.О. Державний видавничий сектор України: проблеми та перспективи розвитку. Економічний вісник університету. 2017. Вип. 35/1. С. 32–41.

Негодченко В. Основні напрями державної інформаційної політики в Україні. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 4. С. 77–81.

Указ Президента України № 447/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 р. “Про Стратегію кібербезпеки України”». URL: https://www.president.gov.ua/documents/4472021-40013.

Чупрій Л.В. Концептуальні засади політики національної безпеки держави в гуманітарній сфері. Політичний менеджмент. № 1–2. 2013. С. 35–41.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-18

Як цитувати

Неймарк, О. (2022). ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРОСТОРУ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ. Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, (3), 77-84. https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.11