СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ОЦІНКА ТЕНДЕНЦІЙ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Анотація

Сучасна система публічного управління в Україні перебуває в активній тривалій фазі реформування. Започатковані реформи, що пов’язані з децентралізацією зумовлюють як організаційні, так і внутрішньоуправлінські зміни на кожній одиниці загальної системи. Ефективність результатів децентралізації залежатиме від швидкості реагування окремих організацій публічної сфери на зміни та використання цих можливостей перетворюючи їх на свої сильні сторони. І, навпаки, організації чи відділи, які чинитимуть опір змінам відставатимуть від інших та втрачатимуть темпи і можливості розвитку. Водночас сучасна система публічного управління піддається впливу і інших чинників, зокрема тих, що пов’язані зі зміною суспільно-виробничих відносин та поведінки працівників у загальній системі. Врахування їх є не менш важливим ніж встигати за темпами децентралізації. Основні тенденції змін суспільно-виробничих відносин у тандемі роботодавець-працівник узагальнено нами у сучасних концепціях управління персоналом. До таких основних концепцій управління персоналом віднесено: 1) концепцію Е. Голдрата «працівник, цілеспрямована на самовдосконалення людина»; 2) концепцію С. Кові «працівник високо ефективна людина»; 3) концепцію Д. Пінка «працівник – внутрішньо вмотивована людина»; 4) концепцію Б. Тресі «працівник – самодисциплінована і у постійному пошуку людина»; 5) концепція Д. Гоулмана «працівник – емоційний інтелектуал». Обґрунтовані сучасні концепції управління персоналом свідчать, що ефективність і продуктивність працівника має чітку тенденцію до зростання, працівник прагне до саморозвитку. Водночас порівняльний аналіз цих тенденцій у сфері публічного управління в галузі охорони здоров’я показує певні відставання щодо тенденцій і результатів впровадження цих концепцій у практику. Однією з причин такого відставання є специфіка функціонування бюджетних організацій, на відміну від бізнес-структур.