ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНІЙ СФЕРІ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
DOI:
https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2022.6.2Ключові слова:
державна політика, студентська молодь, індивідуальне здоров’я, формування, соціально-гуманітарна сфера, етап, фізична культураАнотація
У статті дослідженою що індивідуальне здоров’я є соціально значущим феноменом, за рівнем і станом якого судять про благополуччя суспільства. Сьогодні дедалі очевидніше простежується тривожна тенденція у реалізації державної політики у соціально-гуманітарній сфері щодо погіршення стану здоров’я студентської молоді, а також дорослого населення. Значна кількість студентської молоді мають відхилення у стані фізичного та психічного здоров’я, багато студентів потребують стаціонарного лікування, а також викладачі мають хронічні захворювання. Погіршення стану здоров’я відбувається на фоні низької рухової активності, гіподинамія серед студентської молоді на сучасному етапі в Україні досягла великого значення. Доведено, що головним джерелом збереження та зміцнення ресурсів індивідуального здоров’я є систематична рухова активність протягом усього життя. Збільшення поширення серед студентської молоді куріння, вживання алкоголю та наркотиків, захоплення комп’ютерними іграми, недостатня рухова активність свідчать про низький рівень культури здоров’я, а також неефективність існуючих форм фізичного виховання. Саме фізичне виховання в закладах вищої освіти у форматі реалізації державної політики в соціально-гуманітарній сфері покликані формувати потребу студентства в збереженні здоров’я, систематичних заняттях фізичною культурою та масовим спортом. З’ясовано, що при вирішенні завдань, пов’язаних із формуванням культури здоров’я особистості на різних етапах вікового розвитку, є доцільним звернення до системи фізичного виховання, що охоплює різні заклади вищої освіти, в межах яких можна вирішувати завдання навчання, виховання та розвитку студентської молоді, дорослого населення в аспекті залучення їх до здорового способу життя, формування мотивації здоров’я, навчання навичок фізкультурно-оздоровчої діяльності. Сьогодні утверджується соціальний феномен, котрий виражається у зацікавленості студентської молоді в збереженні здоров’я як основи активного довголіття, матеріального благополуччя, успіхів у професійній діяльності. Усвідомлено, що сьогодні існують протиріччя між провідними цінностями здорового способу життя і відсутністю вмотивованої потреби більшості населення у систематичних заняттях фізичною культурою та масовим спортом, невідповідність проголошуваних цілей фізичного виховання та реальних можливостей їх здійснення для студентської молоді та необхідність комплексного формування здорового способу життя. Незважаючи на те, що з кожним роком все більше людей відвідують оздоровчі центри, систематичні заняття фізичною культурою та масовим спортом серед студентської молоді ще не набули ознак стійкої та цілісної системи, що має стати головним завданням для формування та реалізації державної політики у соціально-гуманітарній сфері.
Посилання
Лібанова Е.М., Гладун О.М., Лісогор Л.С., Ткаченко Л.Г., Ковтун Н.В. Вимірювання якості життя в Україні. Київ, 2013. 48 с.
Ліфінцев О.В. Принципи здійснення контролю у сфері охорони здоров’я. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2015. Вип. 3-2. Т. 1. С. 156-159.
Міхєєнко О.І. Конкретизація сутності поняття «здоров’я» як методологічне підгрунття практики оздоровлення організму людини. Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. 2013. № 2. С. 42-46.
Національна стратегія з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація»: Указ Президента України станом на 09.02.2016 p. № 42/2016 / Офіц. інтернет-представництво. URL: http://www.president.gov.ua/documents/ (дата звернення: 14.11.2022).
Савчин М.В. Психічне та особистісне здоров’я громадян як чинник національної безпеки. Наук. вісн. Львів. держ. ун-ту внутр. справ. Сер. Психологічна. 2012. № 2. С. 142-150.