ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ КАТЕГОРІЙ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ
DOI:
https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2023.2.5Ключові слова:
публічна служба, публічний службовець, професійна етика, справедливість, відповідальність, професіоналізм, гуманізм, репутація, професійна честь, професійна гідністьАнотація
У статті уточнено сутність основних категорій професійної етики та з’ясовано їх роль у професійній діяльності публічного службовця. Зазначено, що професійна етика розкривається через особливі норми, цінності, правила поведінки та конкретизує загальні моральні вимоги, що висуваються до професії публічного службовця. Встановлено, що за своєю суттю професійна етика публічної служби ґрунтуються на: цінностях і нормах українського суспільства як соціального цілого; цінностях і нормах соціальної групи (класу), до якої відноситься публічний службовець; цінностях і нормах публічної служби як особливої соціально-професійної групи; індивідуальних цінностях і нормах публічного службовця як особистості. Розкрито основні категорії професійної етики, такі як: професійна честь, професійна гідність, справедливість, відповідальність, професіоналізм, гуманізм, репутація. Зазначено, що ці категорії є важливими при дослідженні інституту публічної служби, адже від ціннісних основ публічної служби, моральних якостей публічних службовців, рівня їх відповідальності, професіоналізму, гідності, порядності, чесності та етичної культури залежить ступінь довіри населення до органів влади. Акцентовано увагу, що чим вище розвинуто у публічного службовця почуття особистої й службової гідності, чим більше він дорожить своєю професійною честю та репутацією, тим більш значуща його соціальна цінність для суспільства. Визначено, що професіоналізм публічних службовців не зводиться тільки до оволодіння ними спеціальними знаннями, уміннями, навичками і досвідом управлінської діяльності, а обов’язковим є наявність у них певних ціннісних орієнтацій та дотримання етичних норм (чесності, безкорисливості, незалежності, непідкупності, щирої зацікавленості у вирішенні існуючих проблем та ін.). Встановлено, що основою реформування публічної служби повинно бути саме підвищення та підтримка високих стандартів доброчесності та професійної етики публічних службовців.
Посилання
Бондарчук М. М. Філософсько-правове обґрунтування взаємозалежності принципів «свобода» та «відповідальність». Порівняльно-аналітичне право. 2017. № 1. С. 286 – 288.
Василевська Т. Е. Етика державних службовців і запобігання конфлікту інтересів / уклад. О. М. Руденко. Київ : НАДУ, 2013. 76 с.
Василевська Т. Е. Етичні компетентності публічних службовців в контексті реформування публічного управління. Теорія та практика державного управління. 2018. № 1(60). С. 155 – 161.
Дзюбко М. Ю., Прищак М. Д. Професіоналізм керівника. Знання. Освіта. Освіченість: матер. міжнар. наук.-практ. конф. з різноманітних проблем сучасної освіти, 28 – 29 вересня 2018 р. С. 23 – 25.
Линдюк О. А. Гуманізація державної служби в контексті європейської інтеграції України. Аспекти публічного управління. 2016. № 37 – 38(11 – 12). С. 50 – 56.
Міненко М. П. Науково-теоретичні основи діяльності центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій в Україні : автореф. дис. … канд. наук. держ. упр. : 25.00.03. Дніпропетровськ, 2005. 20 с.
Плаксій Л. Вивчення реальних потреб у професійній майстерності державних службовців – визначальний етап у підвищенні їх кваліфікації. Вісн. УАДУ. 1999. № 3. С. 206 – 212.
Політологічний енциклопедичний словник / за ред. Ю. Шемшученка, В. Бабкіна. Київ : Генеза, 1997. 400 с.
Рудакевич М. І. Професійна етика державних службовців: теорія і практика формування в умовах демократизації державного управління : монографія. Тернопіль : Вид-во АСТОН, 2007. 400 с.
Серьогін С. М., Сорокіна Н.Г. Поняття «честь», «гідність» у контексті професіоналізації публічної служби. Аспекти публічного управління. 2016. Т. 4, № 8(34). С. 57 – 64.
Синявіна М. В. Питання вдосконалення добору кадрів в органи державного управління та місцевого самоврядування. Держава та регіони : наук.-вироб. журн. («ЗІДМУ»). Сер. «Держ. упр.» 2006. № 3. С. 172 – 175.
Сорокіна Н. Г. Професійна честь як важливий моральний чинник ефективної діяльності публічного службовця. Теорія та практика державної служби : матер. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ, 11 листопада 2016 р. Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2016. С. 23 – 25.
Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики : словник. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 416 с.
Шпекторенко І. В. Професійна мобільність державного службовця: монографія. Дніпропетровськ : Моноліт, 2009. 242 с.
Яцуба Л. Репутація державного службовця як складова іміджу державної служби. Державне управління та місцеве самоврядування. 2012. Вип. 3(14). С. 178 – 183.
Serohin S., Sorokina N., Pysmennyi I. Restoring trust in government as a prerequisite for the formation of effective public administration in Ukraine. Public Policy and Administration. 2020. 19(4). 195 – 208. URL: doi:10.13165/VPA-20-19-4-14
Tarasenko T., Sorokina N. Theoretical aspects of consideration of ethics and responsibility in public administration. Recht der Osteuropaischen Staaten (ReOS). 2020. № 03. C. 54-57.