ОСНОВНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ В УКРАЇНІ

Анотація

Досліджено особливості забезпечення державного регулювання транскордонного співробітництва на регіональному рівні в Україні. Аналізуються основні аспекти нормативно-правового середовища, яке забезпечує ефективність співпраці на міжнародних та національних рівнях. Наголошується на важливості узгодження законодавства України з європейськими стандартами і нормами. Значна увага приділяється проблемам державного регулювання транскордонного співробітництва на регіональному рівні в Україні. Особливий акцент робиться на потребі адаптації внутрішнього законодавства до європейських стандартів у забезпеченні ефективності та стабільності міжнародної співпраці. У сучасному світі транскордонне співробітництво відіграє важливу роль у зміцненні зв'язків між державами та регіонами, сприяючи розвитку економіки, соціальній стабільності та культурній інтеграції. Однак, без ефективного державного регулювання, цей процес може зіткнутися з численними викликами та перешкодами. У даній статті розглянемо основні аспекти підтримки державного регулювання транскордонного співробітництва на регіональному рівні. Транскордонне співробітництво є механізмом взаємодії між сусідніми регіонами або країнами для досягнення спільних цілей у таких сферах, як економіка, торгівля, транспорт, охорона навколишнього середовища, культура та соціальний розвиток. Державне регулювання в цьому контексті відіграє ключову роль у встановленні правил гри та стимулюванні спільних ініціатив. У контексті зростання ролі регіональних органів управління та децентралізації влади, регіональний рівень стає ключовим для забезпечення ефективності та стабільності транскордонного співробітництва. Місцеві органи влади мають повноваження укладати угоди про співпрацю зі своїми зарубіжними партнерами та відповідно діяти в рамках національного законодавства та міжнародних зобов'язань. Законодавство України у галузі транскордонного співробітництва включає передусім Закон України "Про транскордонне співробітництво", міжнародні угоди, конвенції, хартії, ратифіковані Україною, а також двосторонні та багатосторонні угоди, укладені Україною з сусідніми державами. Однією з особливостей Закону України "Про транскордонне співробітництво" є те, що він чітко визначає завдання, принципи державної політики, права та обов'язки суб'єктів у сфері транскордонного співробітництва, а також принципи та форми державної підтримки та фінансові ресурси для такої співпраці. Важливо зауважити, що жодна з країн Європи не має аналогічного закону, який би повністю регулював питання транскордонного співробітництва, оскільки багато з них використовують положення Мадридської конвенції 1980 року. Закон України "Про транскордонне співробітництво" також враховує геополітичні зміни, що відбулися внаслідок розширення ЄС на Схід у 2004 році. Транскордонне співробітництво на регіональному рівні відіграє важливу роль у сприянні сталому розвитку та підвищенні якості життя мешканців прикордонних територій. Ефективне державне регулювання є ключовим чинником для досягнення цих цілей та забезпечення успішної реалізації спільних проектів та ініціатив. Це вимагає постійного вдосконалення правової бази, зміцнення інституційної спроможності та підтримки активної громадянської участі в процесі прийняття рішень. Забезпечення ефективності та стабільності транскордонного співробітництва на регіональному рівні в Україні вимагає узгодження законодавства з європейськими стандартами, а також активної участі місцевих органів влади у впровадженні спільних проектів та програм співпраці. Сприяння розвитку регіональних взаємовідносин є важливим чинником для підвищення конкурентоспроможності та сталого розвитку України в контексті глобалізації.