ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО РИНКУ ЗАЙНЯТОСТІ У ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19: ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2022.2.14

Ключові слова:

пандемічні загрози, вірус COVID-19, соціально-економічна політика, цифровізація, глобалізація, інформатизація, держава, суспільство

Анотація

На даний час необхідність розробки заходів щодо запобігання соціально-економічним наслідкам пандемії COVID-19 є первинною для більшості країн світу. Визначення шляхів можливого впливу на соціальну та інформаційну форму поширення нової інфекції є особливо актуальним в умовах проблеми світового масштабу. Отже, необхідно провести аналіз поведінки соціуму за допомогою вивчення динаміки пошукових запитів, а також ідентифікацію можливих шляхів мінімізації негативних соціально-економічних ефектів, спричинених пандемією COVID-19. Пандемія змусила людей до соціального дистанціювання та самоізоляції, які спровокували багатьох працівників залишити свої звичні місця зайнятості та набути нового для себе статусу «безробітних», у соціальних мережах зі стрімкою швидкістю почали розростатися панічні настрої. Безумовно, говорити про те, що на даний час кризова ситуація пройдена, ще рано, проте, на даному етапі суспільство має певну інформацію про вірус COVID-19, у зв’язку з чим може здійснювати заходи щодо усунення наслідків пандемії. Багато в чому вимушене запровадження обмежень взаємодії, викликаних специфікою поширення пандемії COVID-19 призвело до значної трансформації процесів виробництва та споживання товарів, роботи, послуг, наслідком чого стало порушення господарських зв’язків. Вирішення проблеми є актуальною у контексті її глобального світового характеру, тому необхідно дослідити вплив пандемії на ринок праці та дійти послідовних висновків про те, які кроки слід зробити для мінімізації негативних соціально-економічних наслідків. У часи широкого розвитку технологій не можна не враховувати інформатизацію суспільства, а вплив цифрового середовища значно недооцінюється. Протягом всієї історії пандемічні спалахи не лише негативно впливали на функціонування суспільства, а навіть навпаки, парадоксальним чином «розчищали шлях» для інновацій та досягнень у науці, економіці та політичних системах. Пандемія COVID-19 сприяє прискоренню поширення інтернет-технологій для проведення конференцій, семінарів, нарад, онлайн-навчання, для соціальних контактів, економічної торгівлі та фінансових операцій. Можна погодитись з тим, що пандемія COVID-19 призвела до розвитку технологій, збільшення вкладень у людський потенціал. Пандемія COVID-19 призвела до значного зростання кількості бідного населення, що негативно позначилася на суспільному благополуччі, проте всупереч прогнозам, системного впливу на зміну доходів відзначено не було, що пандемія справді збільшила чисельність безробітних, але не мають прямого впливу на рівень заробітної плати. Таким чином, підтверджується гіпотеза про те, що пандемія COVID-19 може сприяти зростанню безробіття, проте повинен мати місце глибинний аналіз зміни доходів працівників у період пандемії для встановлення існування або відсутності зв’язку між зміною рівня заробітних плат та динамікою пандемії COVID-19.

Посилання

Кравченко М. В. Система соціального захисту населення як об’єкт державної політики: методологія та практика : монографія. Київ : Інформ.-аналіт. агентство, 2012. 451 с.

Крентовська О. Глобальна соціальна політика і міжнародне співробітництво щодо питань старіння населення. Демократичне врядування: науковий вісник. 2009. Вип. 4. URL : http://lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik4/fail/+Krentovska.pdf (дата звернення: 15.08.2020).

Кризина Н. П. Державна політика України в галузі охорони здоров’я: генезис, тенденції та закономірності розвитку : монографія. Київ : Вид-во НАДУ, 2007. 224 с.

Лаврентій Д. С. Механізм державно-приватного партнерства в процесі реформування сфери охорони здоров’я в Україні : автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми держ. упр.» ; М-во освіти і науки України, ПАТ «Вищ. навч. закл. «Міжрегіон. акад. упр. персоналом». Київ, 2019. 20 с.

Москаленко В. Ф., Грузєва Т. С., Іншакова Г. В. Регламентація права на охорону здоров’я у міжнародних нормативно-правових актах. Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення) : матеріали II Всеукраїнської наук.-практ. конф. ( Львів, 17–18 квітня 2008 р.). Львів. URL: http://medicallaw.org.ua/uploads/media/02_186_01.pdf (дата звернення: 15.04.2022).

Охрана здоровья и права человека : ресурсное пособие / под научн. ред. И. Я. Сенюты (версия на рус. языке). 5-е изд., доп. Львов : Издательство ЛОБФ «Медицина и право», 2015. 989 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-08

Як цитувати

Харечко, Д. О. (2022). ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО РИНКУ ЗАЙНЯТОСТІ У ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19: ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА. Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, (2), 105-111. https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2022.2.14

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають