РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ГРОМАДСЬКОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ У КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ В ПЕРІОД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Анотація

У статті визначено, що у контексті концепції добробуту та громадянського благополуччя розглядається завдання державного соціального забезпечення, в якому благополуччя розуміється переважно як благополуччя громадян з усіма факторами, а особливо через сучасні соціально-економічні перебудови та трансформації. Зміст поняття добробуту та ролі держави полягає у захисті економічного та соціального благополуччя. Акцентується, що право на благополуччя і гідне життя немає однозначного трактування. З’ясовано, що у сучасному світі, де соціально-економічні трансформації відбуваються зі швидкістю, що постійно зростає, питання громадського благополуччя набувають особливої актуальності. Держава загального добробуту, або соціальна держава, виступає важливим інструментом у забезпеченні стабільності та справедливості в суспільстві. Ця концепція передбачає, що держава не лише регулює економічні процеси, але й активно втручається у соціальну сферу, забезпечуючи своїм громадянам певний рівень добробуту і захисту. Обґрунтовано, що громадське благополуччя в концепції державної політики загального добробуту охоплює широкий спектр аспектів, включаючи економічну стабільність, соціальну справедливість, доступ до якісної освіти та охорони здоров’я. Важливим елементом є також забезпечення гідних умов праці та соціального захисту для всіх громадян. У сучасних умовах держави стикаються з необхідністю впровадження інноваційних підходів для підтримки цих цілей, враховуючи швидкі зміни в глобальній економіці та технологічні зрушення, що впливають на ринок праці та соціальні структури. Доведено, що у найзагальніших рисах державна політика добробуту може бути визначена, як форма суспільної організації нації, в якій громадське благополуччя розуміється переважно як добробут громадян, а держава відіграє ключову роль у захисті соціально-економічного благополуччя як важливого права громадянина та усього суспільства. Зазначене засноване на принципах рівності громадян у праві на гідне життя, справедливому соціальному розподілі багатства та суспільної відповідальності за тих, хто не може на сучасному етапі забезпечити собі гідне життя без допомоги держави.