ПРОБЛЕМИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ У СИСТЕМУ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2022.3.14Ключові слова:
публічне управління, цифровізація, цифрове суспільство, електронні послуги, цифрові компетенції, державні службовціАнотація
У статті систематизовані наукові підходи до проблеми запровадження цифровізації у систему публічного управління. Органи державної влади постійно збирають, генерують і накопичують великі масиви оцифрованих даних. До цілеспрямованої діяльності зі збору даних можна віднести, наприклад, статистичні дані, постійно проведений моніторинг стану різних систем: навколишнього середовища, соціальної, охорони здоров’я, системи освіти, соціологічні дослідження з актуальних проблем життя соціуму. Саме накопичення та обробка такої управлінської інформації може нести ризики та загрози, а також може спостерігатися приховування або маніпуляція інформаційними даними. У дослідженні виокремленні наступні проблеми запровадження цифровізації у систему публічного управління. По-перше, недосконале чинне законодавство щодо впровадження цифровізації публічного управління. На сьогодні потребує запровадження системної концепції цифровізації публічного управління. По-друге, на сьогодні існує низький рівень сучасних цифрових компетенцій та професійної кваліфікації державних службовців. По-третє, важливою проблемою є забезпечення інформаційної безпеки громадян та систему публічного управління. З попередньої проблеми виникає четверта проблема щодо вкидання у інформаційне середовище фейків та викривленої інформації, яка може підривати авторитет та репутацію владних структур, конкретних політиків, викривлювати заяви та сучасну ситуацію. Така викривлена інформація шкодить не тільки іміджу України та окремих посадовців, а й може негативно впливати на психологічне самопочуття українців та шкодити Збройним Силам України успішно проводити військові операції. Однак розвиток технологій у сфері публічного управління може нести і ризики насамперед для громадян. Вже зараз у мережі Інтернет можна купити інформацію з баз даних різних органів державної влади, які не мають бути доступні стороннім особам. По-п’яте, існує проблема щодо інформаційної нерівності громадян – тобто не всі громадяни мають доступ до інформаційних мереж, іноді люди похилого віку не вміють користуватися електронними гаджетами. І саме вони не зможуть скористатися, наприклад, електронними послугами.
Посилання
Cate F. H. Government data mining: the need for a legal framework. Harvard Civil Rights and Civil Liberties Law Review. 2008. Vol. 43. №. 2. Pp. 435–489.
Зверева Г. И. Концепции «платформенного общества» в современных социокультурных исследованиях. Вестник РГГУ. Серия : Литературоведение. Языкознание. Культурология. 2019. № 8. С. 161–171.
Бездольный О. С. Актуальные проблемы цифровизации государственного управления. СП. 2020. № 2. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/aktualnyeproblemy-tsifrovizatsii-gosudarstvennogo-upravleniya
Абдуназарова Ч. А. К. Проблемы и перспективы применения зарубежного опыта в цифровизации корпоративного управления Республики Узбекистан. ORIENSS. 2022. № 5. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/problemy-i-perspektivy-primeneniya-zarubezhnogo-opyta-v-tsifrovizatsii-korporativnogo-upravleniya-respubliki-uzbekistan
Чернышов А. Г. Цифровизация и технологизация общественной жизни как социально-политическая проблема: сохранение идентичности и роль государства в условиях развития глобальных сетей. Вестник Томского государственного университета. Философия. Социология. Политология. 2017. № 40. С. 319–328.
Плотников В. А., Маслюк А. В. Перспективы цифровизации процессов государственного управления. Управленческое консультирование. 2022.
№ 3(159). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/perspektivy-tsifrovizatsii-protsessovgosudarstvennogo-upravleniya
Панкратов И. Ю., Свертилова Н. В., Лидэ Е. Н. Цифровая трансформация: риски и угрозы, возможности и перспективы развития. Государственная служба. 2019. Т. 21. № 3. С. 64–74.