ВИКОРИСТАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ В ПОБУДОВІ І РЕАЛІЗАЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ: СТАН І ПОДАЛЬШІ МОЖЛИВОСТІ

Анотація

В статті розглянуто складові Стратегії реформування державного управління України. Розкрито зміст заходів стратегії, відмічено їх масштабність, особливості і значущість. Зазначено широку участь країн Європейського Союзу, Організації економічного співробітництва і розвитку, інших демократично розвинених країн у формуванні і реалізації заходів стратегії та їх фінансовому забезпеченні. Висвітлено досягненні успіхи в методичному забезпеченні розроблених заходів (система стратегічного планування, удосконалення методичних засад розробки державної політики і її моніторингу, визначена чисельність нових організаційних структур центральних органів виконавчої влади, кількість державних службовців, оплата і стимулювання їх праці, професійне навчання, надання послуг населенню тощо). Відмічено, що крім достатньо чіткої розробленості заходів реформ і їх амбітних цілей, мають місце певні прорахунки й огріхи, недоопрацьованість і незавершеність заходів. У складі недоліків названо критерії оцінювання прогресу в управлінні внаслідок здійснення реформаторських заходів, які замість конкретних результатів враховують процес здійснення заходів, який набагато нижчий стовідсотковий загальноприйнятий рівень оцінювання досягнень. Не враховується і зростання показників соціального й економічного розвитку територій, без урахування яких оцінювати успішність проведення заходів реформи державного управління неприпустимо. Подальшими доцільними кроками реалізації заходів Стратегії реформування державного управління визначено охоплення всіх аспектів побудови системи національного управління, широке залучення наукового супроводу здійснюваних заходів, застосування сучасних методів аналітичного забезпечення ухвалених рішень підвищення якості послуг, розгляд можливостей не розширення діяльності структурних утворень органів виконавчої влади, а створення нових організаційних структур відповідно до вимог часу, широке застосування моделювання як окремих елементів, так і цілісної системи управління та їх інформаційно-комунікаційної реалізації. Це дозволить накопичувати і розвивати управлінський потенціал органів виконавчої влади і створювати умови для його успішної реалізації і участі в розвитку країни.