ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО МЕДІАКОНТЕНТУ ПРО СТАН ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/tnv-pub.2024.2.5Ключові слова:
індустрія гостинності, медіаконтент, емотивна лексика, емотивний синтаксис, інтерогативні конструкції, парцеляція, синтаксичні повтори, вставні слова, окличні реченняАнотація
Мета дослідження – визначити особливості емотивності на лексичному й синтаксичному рівнях у текстах медіановин на матеріалі англомовного ресурсу “Sprudge”, що висвітлює функціонування підприємств, які займаються виробництвом і переробкою кави, а також закладів індустрії гостинності, що реалізують кавову продукцію. Актуальність теми полягає в тому, що наявні публікації, у яких розглядають питання емотивної лексики й синтаксису, здебільшого стосуються творів художньої літератури, тоді як специфіка емотивності в текстах медіа новин, зокрема тих, що висвітлюють стан індустрії гостинності, лишається без належної уваги. Для досягнення поставленої мети було використано методи комплексного та компонентного аналізів. Використані в текстах новин емотивні одиниці свідчать про досить високий рівень стандартизації, що виявляється у багаторазовому повторенні обмеженого набору лексичних одиниць на позначення того чи іншого емоційного стану. З точки зору репрезентативності за частинами мови найбільшу групу емотивної лексики становлять прикметники, яким дещо поступаються за чисельністю іменники. За всіма частинами мови групи позитивної емотивної лексики значно чисельніші за складом, ніж групи негативних емотивних одиниць, причому вони переважно трапляються в новинах, пов’язаних із COVID-19. Аналіз контенту англомовного сайту “Sprudge” уможливив виокремлення синтаксичних одиниць із маркерами емоційності й групування їх за типами конструкцій: питальні речення загалом і риторичні питання зокрема (неповні речення, питально-стверджувальні моделі, градація), окличні речення, повтори, парцельовані конструкції та вставні слова. Виявлені емотивні конструкції переважно корелюють із позитивними емоціями радості, любові, задоволення, проте іноді трапляються синтаксичні засоби вираження схвильованості, розгубленості, смутку і навіть гніву. За частотністю використання серед емотивних синтаксичних одиниць переважають питальні речення. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його результатів для написання бакалаврських і магістерських кваліфікаційних робіт.
Посилання
Белецька А. Емоційний контент в новинному продукті інтернет-медіа України у часи пост-правди. Наукові записки інституту журналістики. 2019. Т.2 (75). С. 11–26.
Гоца Н., Пасічник Н., Косенко А. Синтаксичні структури вираження емотивності у романах Тоні Моррісон. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич, 2020. Вип. 29. T. 1. С. 110–115.
Ковалевич І. І., Сеньків О. М. Вербалізація емоцій на лексичному рівні (у текстах британських інтернет-газет). Молодий вчений. 2018. 10 (62). С. 534–538.
Романова Н. Проблема емоційної і емотивної лексики. Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. 2011. №3 (2). С. 174–178.
Столяр З., Ярошик О. Синтаксичний рівень художнього тексту з погляду емотивної семантики (на матеріалі роману Люко Дашвар «Покров»). URL : https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/2663-4139/article/view/6658 (дата звернення : 08.01.2024).
Томащук Ю. О. Дискурсивно-прагматичні характеристики англомовного інтернет-інтерв’ю (на матеріалі Інтернет-журналів для підлітків “gUrl”, “Seventeen”, “Teen Vogue”): автореф. дис. … канд. філол. : 10.02.04. Львів, 2017. 23 с.
Черемхівка Г. Тропи і фігури у медіатекстах початку ХХІ століття: дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Криворізький національний університет. Кривий Ріг, 2015. 213 с.
Шабат-Савка С. Синтаксичні маркери емотивності в художньому дискурсі (контекст «Щоденника страченої» Марії Матіос). Закарпатські філологічні студії : науковий журнал. Ужгород : Видавничий дім «Гельветика», 2021. Вип. 18. С. 85‒90.