ЄВРОПЕЙСЬКА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/tnv-pub.2024.6.4Ключові слова:
публічне управління, вища освіта, механізми публічного управління, публічне управління вищою освітою, публічне адміністрування, Європейський Союз, Європейська модель, якість освіти, інтеграція, цифровізаціяАнотація
У статті досліджено Європейської моделі організації публічного управління системою вищої освіти в сучасних умовах. Проаналізовано європейську модель організації публічного управління системою вищої освіти, що базується на поєднанні національних стратегій країн-членів ЄС із загальноєвропейськими ініціативами. Розглянуто основні тенденції розвитку вищої освіти в ЄС, включно із цифровізацією, інтернаціоналізацією, інклюзивністю та інтеграцією ринку праці. Визначено, що процес прийняття рішень в Європейському Союзі щодо вищої освіти є досить складним і багаторівневим, оскільки він залучає різноманітні інституції, органи влади та зацікавлені сторони. Проаналізовано принципи прийняття рішень у сфері вищої освіти, серед яких виокремлено субсидіарність, додатковість, відкритість і прозорість. Також виокремлено етапи прийняття рішень інституціями ЄС у сфері вищої освіти,а саме ініціатива, консультації, прийняття рішень, імплементація. Вивчено роль ключових інституцій ЄС, таких як Європейська комісія, ENQA та інші, які залучені до процесу прийняття рішень у сфері вищої освіти. Висвітлено нормативні документи, які регламентують діяльність системи вищої освіти, включно з «Стандартами і рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти» (ESG) та іншими стратегічними актами. Основними сферами, в яких ЄС приймає рішення щодо вищої освіти є: якість освіти, фінансування, дослідження та інновації, соціальна інклюзія, цифрова трансформація. Визначено основні напрями, які формують сучасний стан і перспективи розвитку вищої освіти в ЄС, серед яких посилення академічної мобільності, удосконалення механізмів забезпечення якості та впровадження інноваційних технологій.
Посилання
Бабічев А. В. Зарубіжний досвід із питань управління змінами в системі вищої освіти. Теорія та практика державного управління. 2017. Вип. 2. С. 192-200.
Лукащук В. Управління реформами вищої освіти: європейський досвід. Український соціологічний журнал. 2012. № 1-2. С. 48-53.
Кирпале А. В. Досвід управління системою освіти в європейських країнах. Публічне управління та митне адміністрування. 2022. № 2 (33). С. 29-33.
Мосьпан Н. Механізми регулювання взаємодії вищої освіти з ринком праці в європейському союзі. Освітологія. 2016. Вип. 5. С. 45-50.
Шеломовська О. М. Моделі державного управління вищою освітою в країнах Європейського союзу. Актуальні проблеми державного управління. 2011. № 1 (41). С. 461-470.
Радиш Я. Ф. Особливості підготовки фахівців (медіаторів) в умовах магістратури публічного управління та адміністрування. Наукові інновації та передові технології. 2024. Вип. 2(30). С. 520-529.
Education and training statistics at regional level. Eurostat. URL : https://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-eurostat-news/w/ddn-20241125-1 (дата звернення: 28.12.2024).
Європейського плану дій із соціальних прав. URL : https://op.europa.eu/webpub/empl/european-pillar-of-social-rights/en/ (дата звернення: 28.12.2024).
Education. European Commission. Офіційний сайт. URL : https://commission.europa.eu/education_en (дата звернення: 28.12.2024).
European Education Area. European Commission. URL : https://education.ec.europa.eu/ (дата звернення: 28.12.2024).
П’ятничук І.Д. Класифікація механізмів публічного управління вищою освітою. Науковий журнал «Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. 2023. Том 34 (73). № 6. С. 46-52.
П’ятничук І.Д. Економічний механізм публічного управління вищою освітою. Держава та регіони. Серія: Публічне управління і адміністрування». 2024. № 3. С. 82.-88.