ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ СИСЕМИ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті досліджено перспективи реформування системи судово-медичної експертизи України. Під час розгляду основних новел законодавства проаналізовано правові, організаційні та фінансові основи судово-медичної діяльності, зокрема трансформації спеціалізованих експертних установ та аналізу здійснення багаторічної практики роботи судово-медичних експертів. Під час дослідження визначено, що судово-медичний експерт є основним суб’єктом здійснення судово-медичної діяльності. Повноваженнями щодо проведення судово-медичної експертизи, наділені спеціалізовані судово-експертні установи, зокрема бюро судово-медичної експертизи, які наразі відноситься до об’єктів комунальної власності. Проаналізувавши практику проведення судово-медичних експертиз виявлено, що за деякими спеціальностями відсутня альтернатива призначення експертизи до приватного експерта і навіть до іншої установи у тому числі здійснення судово-медичної експертизи. Встановлено, що у процесі реформування передбачається проведення експертизи науково-дослідними установами судових експертиз, судово-медичними та судово-психіатричними установами при Міністерстві охорони здоров’я України. Доведено, що однією з найголовніших проблем у системі судово-медичних експертиз є потрійне підпорядкування спеціалізованих судово-експертних установ. Все це призводить до збільшення бюрократичної складової, перекладання відповідальності в прийнятті рішень та безпорадності щодо затвердження документів які регламентують роботу. Досліджуючи новели перезавантаження системи судово-медичної експертизи в Україні виявлені ключові аспекти, що полягають в оновлені статусу судово-експертних установ. Також ініціюються ряд питань відносно навчання та підготовки кадрів працівників сфери судово-медичної експертизи та врегулювання належної оплати праці експертів в залежності від кваліфікації, навантаження, складності. Основною метою реформування системи судово-медичної експертизи в Україні є забезпечення незалежності судово-медичних експертів; відокремлення судово-медичних експертиз від будь-якого впливу місцевих органів влади; оптимальний цільовий розподіл фінансування; своєчасне впровадження в практику науково-технічних досягнень галузі; розподіл та оптимізація навантажень серед установ судово-медичної експертизи регіонального та субрегіонального рівнів тощо.