АНАЛІЗ ДОСВІДУ ДЕРЖАВНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА РУМУНІЇ ТА ЧЕХІЇ ЯК ЧЛЕНІВ ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНОГО АЛЬЯНСУ

Анотація

У рамках гарантії власної безпеки та дотримання забезпечення територіальної цілісності своїх країн держави вдаються до перебудови власних зовнішньополітичних пріоритетів, обравши шлях до євроатлантичної інтеграції. У статті висвітлюються зовнішньо- та внутрішньополітичні аспекти інтеграції Румунської та Чеської республік до Північноатлантичного Альянсу крізь призму історії становлення нової демократії в регіоні Центрально-Східної Європи та стратегії її оборони. Проаналізовано зовнішні причини прискорення залучення цих республік до рядів країн-учасниць НАТО, розглянуто основні геополітичні чинники важливості включення держав до трансатлантичної системи міжнародної безпеки. Важливими елементами становлення країн як членів Північноатлантичного Альянсу стали проведення демократичних реформ у країнах, становлення ринкової економіки, модернізація збройних сил, участь у міжнародних миротворчих операціях та зміна регіонального порядку та, як наслідок, збільшення зовнішнього інтересу до зазначених країн, як до частини регіональної безпеки. Особливу увагу приділено проведенню реформ військового сектору цих країн. З’ясовано, що на своєму шляху до НАТО Румунія та Чехія не лише здійснила внутрішні перетворення в різних сферах суспільно-політичного буття для досягнення своєї мети, але й отримали підтримку власних євроатлантичних прагнень за рахунок перебудови загальної безпекової картини світу та важливості власного геополітичного положення, що продовжують відігравати важливу роль і сьогодні у забезпеченні регіональної безпеки. Україні необхідно готуватися до виконання нового спектра завдань, пов’язаних із розвитком та зміцненням сил швидкого реагування за рахунок оснащення їх найсучаснішою зброєю, модернізованою під стандарти НАТО, щоб забезпечити швидкий вступ у НАТО.