АГРАРНА ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ: НАУКОВІ ПІДХОДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Анотація

У статті розглянуто особливості реалізації аграрної політики держави в сучасних умовах. Обгрунтовано основні риси та напрями реалізації аграрної політики. Висловлено думку, що регулювання аграрного сектору залишається одним із важливих напрямів економічної політики держави не тільки в Україні, а й у інших країнах світу. Вивчаються дефініції сутності аграрної політики різними вченими. На сьогоднішній день, у зв’язку з загостренням ринкової конкуренції та умовах прогресуючої кризи, оптимальною формою розвитку та збереження вітчизняного сільськогосподарського комплексу є посилення інтеграції. Агропромисловий комплекс є сукупністю різних типів виробничої діяльності, які взаємодоповнюють один одного та орієнтовані на виготовлення кінцевого товару із сільськогосподарської сировини. В процесі агропромислової інтеграції відбувається посилення виробничих, організаційних та технологічних зв’язків аграрного сектору з виробництвом та сферою послуг, результатом чого є формування комплексів різного економічного рівня. Автор доходить висновку, що соціально-економічні та політичні умови, що склалися в останні роки, спонукають до формування та ефективного здійснення аграрної політики в Україні. Регіональна політика розвитку сільського господарства показує низьку ефективність та нездатність адекватно реагувати на виклики сучасних кризових явищ, що посилює значимість нових теоретичних наукових підходів до формування й реалізації інноваційних механізмів розвитку сільського господарства України та окреслення напрямів впровадження наукових рекомендацій у практичну дійсність. Нова державна аграрна політика повинна передбачати зростання добробуту населення на основі покращення економічного, соціального та екологічного стану аграрної галузі.