СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО СЕКТОРУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ КРИЗ ТА НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Анотація

Повномасштабні військові дії, які відбуваються з 2022 року в Україні, негативно вплинули на всі сфери економіки, включно з ресторанним бізнесом. Ресторанний бізнес виявився однією із тих сфер, яка найбільше відчула на собі негативні наслідки в умовах глобальних криз та нестабільності. Проте, незважаючи на складну ситуацію, ресторанний бізнес в Україні поступово відновлюється. Тому актуальності набувають питання стратегії розвитку ресторанного господарства з урахуванням умов воєнного часу. Мета дослідження – визначити характерні особливості розвитку ресторанного господарства в умовах бойових дій. У статті використано такі наукові методи як: бібліографічний аналіз, аналіз і синтез, групування та порівняння. Для аналізу готельно-ресторанного сектору були використані дані Державної служби статистики України. Дані охоплюють період з кінця 2018 року до початку 2023 року. Окреслено проблеми, з якими зіткнулися підприємства ресторанного господарства України протягом 2022–2023 років. Визначено особливості розвитку готельно-ресторанного бізнесу та систематизовано чинники, що впливають на роботу готелів та ресторанів в умовах кризи. У межах дослідження доведено, що навіть в умовах воєнного стану можна виділити напрямки розвитку туристичної та готельно-ресторанної сфер, які здатні підтримати їх та зберегти економічний потенціал для післявоєнного відновлення. Таким чином, в умовах глобальних криз та нестабільності з’являються нові стратегії розвитку готельно-ресторанного бізнесу, які є переважно ситуативними орієнтирами. Серед векторів розвитку системи розвитку гостинно-туристичним бізнесом в Україні – адаптивність, інтегрованість та інноваційність. Після війни економічний потенціал територій може бути обмежений через руйнування їх інфраструктури, зменшення робочої сили та виснаження природних ресурсів. Однак існуючі ресурси (природні ресурси, праця, інфраструктура, технології, інновації, освіта, охорона здоров’я тощо) можна зберегти для післявоєнної реконструкції та використати для їх загального відновлення за допомогою концепцій, викладених для збереження економічного потенціалу та створення нових можливостей для всебічного розвитку.