СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РЕФОРМ У СИСТЕМІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ПАНДЕМІЧНИХ ВИКЛИКІВ COVID-19

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2022.2.1

Ключові слова:

медико-соціальна допомога, державна політика, загрози, послуги, ефективність, охорона здоров’я, етап, пандемія COVID-19, виклики

Анотація

У статті зазначено, що для забезпечення протидії пандемії COVID-19 всім країнам необхідно вдосконалити організацію та функціонування систем охорони здоров’я. До початку пандемії COVID-19 більшість національних галузей охорони здоров’я могли функціонувати системно, вживаючи лише базових заходів щодо забезпечення готовності до масштабних надзвичайних ситуацій. Соціально-гуманітарна політика породжувала відчуття самозаспокоєності, що призвело до прогалин у реалізації основних функцій громадського здоров’я на сучасному етапі. З’ясовано, що органи державної влади не планували належним чином вжиття заходів у зв’язку з надзвичайними ситуаціями національного масштабу, що перевищують їх можливості у наданні основних видів медичної допомоги. Це призвело до неефективності заходів з публічного управління, координації та регулювання, а також до недоліків у протоколах клінічного лікування пацієнтів, стандартах догляду, системі профілактики інфекцій та боротьби з ними. Зазначена ситуація була характерна навіть для держав, які мали високорозвинені системи охорони здоров’я і великі базові можливості для дотримання медико-санітарних норм. Досліджено, що на початкових стратегіях пандемії COVID-19 вжиттю заходів реагування не приділялося належної уваги у наданні основних послуг і запровадження нових заходів громадської охорони здоров’я та соціального захисту. Щоправда, низка орієнтованих на первинну медико-санітарну допомогу систем охорони здоров’я продемонстрували стійкість, швидко адаптуючись і підтримуючи безперебійність основних видів послуг шляхом перерозподілу клінічного навантаження між рівнями надання медичної допомоги. Реалізація функцій різних рівнів медичного обслуговування в частині раннього виявлення випадків інфікування призвела до випадків легкого перебігу хвороби, ці заходи дозволили знизити надмірну захворюваність і смертність, які пов’язані з COVID-19. Для ефективного управління у період пандемічних впливів органам державної влади необхідно приділяти особливу увагу усуненню фундаментальних недоліків у системі громадської охорони здоров’я. Вивчено, що пандемія COVID-19 привернула увагу до хронічних фундаментальних недоліків галузі охорони здоров’я, через які процес надання послуг стали схильні до ризику можливої передачі інфекції. Внаслідок поширення пандемії COVID-19 також виявилася слабка орієнтованість багатьох систем на первинну медико-санітарну допомогу, у тому числі фрагментований догляд, надмірна надія на лікарняні заклади, низький рівень медичної грамотності, а також відсутність ефективних систем управління надзвичайними ситуаціями у галузі охорони здоров’я, включаючи освіту, базову професійну підготовку та підвищення кваліфікації. Обґрунтовано, система децентралізованого управління ризиками, яка інтегрована в місцеві органи влади та використовує підхід на основі первинної медико-санітарної допомоги забезпечила таку необхідну гнучкість на локальному рівні для ефективного регулювання ситуації, котра постійно змінюється. Органи державної влади, які на ранній стадії визнали наявність загрози громадському здоров’ю приймали рішення на основі наявних фактичних даних та координували процес забезпечення готовності та вжиття заходів реагування між секторами, як видається, вдалося досягти більшого успіху у припиненні передачі інфекції у суспільстві.

Посилання

Бугаєнко Н. С., Сергеєва Т. А. Епідеміологічні особливості поширення ВІЛ-інфекції серед споживачів ін’єкційних наркотиків у Києві. Туберкульоз. Легеневі хвороби. ВІЛ-інфекція. 2014. № 4. С. 34–42.

Буряк І. О. Адміністративно-правове регулювання у сфері забезпечення права громадян України на охорону здоров’я : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07. Київ, 2013. 20 с.

Бутник О. О., Немирівська О. Я. Особливості публічного управління в умовах світової пандемії. Право та державне управління. 2020. № 2. С. 142.

Васечко Л. О. Місце сучасного медичного права у системі права України. Публічне право. 2016. № 3. С. 60–65.

Великодна М. С. Моделі і методи надання психологічної допомоги під час пандемії COVID-19: зарубіжний досвід. Психологічний часопис. 2020. Т. 6. Вип. 4. С. 229–237. DOI: 10.31108/1.2020.6.4

Дубина М., Забаштанський М., Роговий А. Роль фінансово-кредитних установ у стратегічному розвитку сфери охорони здоров’я. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2020. № 4(24). С. 64–73.

Куцин І. М. Проактивні методи держваного управілння та регулювання розвитку медичної галузі сфери охорони здоров’я України. Ефективність держваного управління : зб. наук. пр. 2011. Вип. 29. С. 279–289.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-08

Як цитувати

Албов, Н. Є. (2022). СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РЕФОРМ У СИСТЕМІ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ПАНДЕМІЧНИХ ВИКЛИКІВ COVID-19. Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, (2), 3-9. https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2022.2.1