Етичні норми
Редакція журналу «Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування» підтримує певний рівень вимог при відборі і прийомі статей, представлених в редакцію. Ці норми визначаються науковим напрямком журналу і стандартами якості наукових робіт та їх викладу, прийнятими в науковому співтоваристві.
Редакція закликає дотримуватися принципів Кодексу етики наукових публікацій, розробленого Комітетом з етики наукових публікацій (COPE).
Етичні зобов’язання редакторів журналу
Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів).
Не допускається до публікації інформація, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом.
Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
Рішення редактора щодо прийняття статті до публікації базується на таких характеристиках статті, як важливість результатів, оригінальність, якість викладу матеріалу та відповідність профілю журналу. Рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю журналу. При прийнятті таких рішень редактор може консультуватися із членами редакційної колегії або рецензентами.
Етичні зобов’язання авторів
Автори повинні гарантувати, що вони написали абсолютно оригінальні статті, і якщо автори використовували роботу або слова інших, то це було належним чином оформлено у вигляді посилань або цитат у лапках.
Подання ідентичної статті більш ніж в один журнал розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятною.
Стаття має бути структурованою, містити достатньо посилань і оформленою згідно вимог.
Недобросовісні або завідомо неточні ствердження у статті представляють собою неетичну поведінку і є неприйнятними.
Автор, який здійснює листування із редакцією, має гарантувати, що всі співавтори ознайомилися та затвердили кінцеву версію статті, а також погодилися на її публікацію.
Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації. Редакція журналу не несе ніякої відповідальності перед авторами за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити статтю, якщо з’ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автора.
Етичні зобов’язання рецензентів
Для забезпечення об’єктивності оцінювання рукописів редакція дотримується подвійного «сліпого» рецензування
Оскільки рецензування рукописів є істотним етапом у процесі публікації і, таким чином, у реалізації наукового методу як такого, кожен учений зобов’язаний виконувати певну долю робіт з рецензування.
Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен відразу повернути рукопис.
Рецензент повинен об’єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням.
Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.
Рецензенти не повинні використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, аргументи або інтерпретації, що містяться в даному рукописі, якщо на це немає згоди автора.
- Усі рукописи спочатку розглядаються редакторами на предмет оцінки їх відповідності тематиці і вимогам журналу.
- Представлені рукописи спрямовуються рецензенту (одному із членів редакційної колегії, фахівцю у відповідній галузі). Рукопис проходить подвійне сліпе рецензування: ні автори, ні рецензенти не знають один одного.
Процедура рецензування орієнтована на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків матеріалів статті.
Рецензент робить висновок щодо доцільності публікації із зазначенням основних недоліків статті (якщо такі є), а також висновок про можливість опублікування: «рекомендується», «рекомендується з урахуванням виправлення зазначених недоліків» або «не рекомендується».
Найпоширенішими причинами для відмови в публікації статті є:
– погана або неправильна структурованість публікації;
– відсутність наукової новизни;
– у статті недостатня кількість актуальних посилань на літературні джерела;
– стаття містить теорії, концепції або висновки, які не повністю підтримуються даними, аргументами або інформацією;
– стаття має погану якість мови.
- Рішення направляється авторові (-ам). Статті, що підлягають доробці, надсилаються авторові (-ам) разом із текстом рецензії, що містить конкретні рекомендації з доробки статті.
- Дороблений варіант статті направляється на повторне рецензування. У випадку повторного негативного результату рецензування стаття відхиляється та не підлягає подальшому розгляду.
Редакція не вступає в дискусію з авторами відхилених статей.
