НАСЛІДКИ ВПЛИВУ СТРУКТУРНОЇ ФАКТОРНОЇ ТРИЄДНОСТІ НА РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/tnv-pub.2023.5.5Ключові слова:
державна політика, державне управління, державна влада, громадянське суспільство, демократична трансформаціяАнотація
У статті розглянуто наслідки впливу структурної факторної триєдності на розвиток громадянського суспільства. Зазначено, що події останніх десятків років, починаючи з отриманням Україною незалежності, поступово впливали на формування повноцінного демократичного громадянського суспільства, члени якого повністю здатні формувати та захищати свою громадянську позицію. В зв’язку з цім, в роботі описується структурна факторна триєдність, яка впливає на розвиток громадянського суспільства та складається з історичного фактору, державного фактору та фактору індивіда. Так, вплив першого фактору приводить до формування засад громадянського суспільства та формує здатність його виникнення у державі. Доведено, що фундаментальний характер зазначеного фактору, під впливом якого відбувається формування політичної організації суспільства. Результатом впливу другого фактору є процес побудови громадянського суспільства в демократичній державі. Зазначена думка про випереджальний характер громадянського суспільства, при якому не держава через інститути влади впливає на громадянське суспільство, а навпаки – розвиток політичної організації суспільства формує нове бачення держави, це приводить до проявів впливу третього фактору, результатом чого є формування власного «Я» кожного члена громадянського суспільства. Така думка висловлюється через з’ясування природи задоволення потреб членів суспільства у захисті своєї громадянської позиції на основі теоретичних досліджень існуючих теорій мотивації. В роботі зроблено висновок про активну взаємодію держави та суспільства, результатом якої є існування людини у демократичному, соціально спрямованому середовищі, де забезпечуються права та свободи всіх членів суспільства.
Посилання
Формування та становлення громадянського суспільства в Україні: монографія. авт.кол.: В.І. Цимбалюк, В.І. Гришко, І.В. Міщук та ін. Одеса: КУПРІЄНКО СВ, 2019. 158 с.
Герасименко Д. Ідея громадянського суспільства (І. Кант та Е. Левінас): дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософс. наук. 09.00.05 – історія філософії. Київ, 2017. URL: http://www.npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/K_26.053.13/dis_Gerasimenko.pdf. 2
Гегель Г. Основи філософії права. К., 2000р. 346 с.
Бичков М.М. Фактори виникнення і розвитку громадянського суспільства. Науковий журнал «Політкурс». 2017. Випуск 3. С. 5–10.
Maslow, A. H. Motivation and Personality. New York: Harpaer & Row, 1954. 411 р.
Alderfer, Clayton P. An empirical test of a new theory of human needs. Organizational Behavior and Human Performance . 1969. Vol. 4 (2). Р. 142–175.
Роль і місія громадянського суспільства. Чи потрібні людям «посередники»? URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2834247-rol-i-misia-gromadanskogosuspilstva-ci-potribni-ludam-poseredniki.html