ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМУ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/tnv-pub.2023.5.6

Ключові слова:

публічне управління та адміністрування, якість життя пацієнта, охорона здоров’я, медична допомога, критерії оцінки якості медичних послуг

Анотація

В статті розглянуто особливу роль формуванні якості життя пацієнта грає лікар, коли бере до уваги цей елемент під час вибору чи зміні схеми лікування. Очевидно, що лікарі воліють лікування, яке дозволить продовжити життя пацієнтам та зменшити ймовірність виникнення ускладнень (наприклад, інфаркту чи інсульту). Проте все частіше звертається увага на те, що змінює процес лікування у бік щоденного поліпшення стану пацієнта (зменшення болю, можливість брати активну участь у суспільному та сімейному житті). Бувають випадки, коли сучасні методики лікування необхідні для врятування життя хворого, проте вони можуть перешкоджати його повсякденній діяльності та нести певні обмеження. Ця проблема стосується хронічних захворювань, при яких досягнення кінцевого ефекту вважається надання шансу нормальної життєдіяльності пацієнта. Оцінки якості життя залежить від ефекту застосування різних методик його аналізу. Головна різниця полягає у тому, хто формує цю оцінку: пацієнти, лікарі чи представники Міністерства охорони здоров’я. Для пацієнта якість медичної послуги залежить від кваліфікації медичного персоналу та умов, за яких вони надаються. Важливе значення для пацієнта має атмосфера, в якій здійснюється процес лікування, відбувається повернення до нормального способу життя. Завершуючи короткий аналіз критеріїв забезпечення якості медичної допомоги, слід наголосити, що у основі їх визначення лежить стандарт, тобто. та модель, той еталон, досягти якого мають прагнути кожна медична організація та вся система охорони здоров’я загалом. Запропоновані норми, названі «стандарти-мінімум», регламентували питання надання своєчасної допомоги у медичній організації. Вони передбачали таке: лікарі та інший медичний персонал мають створити відповідний колектив; для отримання права на здійснення професійної діяльності лікарі повинні мати медичну освіту, бути порядними та високоморальними людьми; персонал зобов’язаний вести медичну документацію; не рідше ніж раз на місяць слід проводити збори медичного персоналу, на яких аналізувати медичну документацію; медична організація повинна мати необхідне спеціалізоване технічне оснащення, а також діагностичні та терапевтичні лабораторії. Наявність подібних організацій дозволяє створювати стандарти та стежити за їх дотриманням, виробляти критерії оцінки якості медичних послуг, що сприяє його постійному підвищенню.

Посилання

Бакай А.Є. Міжвідомча взаємодія як інструмент публічного управління галуззю охорони здоров’я в Україні. Аспекти публічного управління. 2017. Т. 5. № 10. С. 29–38. DOI: 10.15421/15201732

Книш С.В. Удосконалення публічного управління сферою охорони здоров’я в Україні: аналіз реформи та європерспективи. Актуальні проблеми правознавства. 2019. Вип. 1. С. 54–59.

Миколенко О.М. Ефективність публічного управління в сфері охорони здоров’я. Правова держава. 2019. № 35. С. 44–53. DOI: https://doi.org/10.18524/2411-2054.2019.35.181346

Ніколюк О.В. Бондар В.А., Цвєткова Н.Ю. Напрями удосконалення системи публічного управління розвитком у сфері охорони здоров’я України. Економіка харчової промисловості. 2021. Т. 13. Вип. 3. С. 94–100. DOI: 10.15673/fie.v13i3.2137

Рябець Д.М. Концептуальні засади стратегічного управління сферою охорони здоров’я. Український журнал прикладної економіки. 2020. Т. 5. № 2. С. 122–127. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-2-15

Солоненко І., Сабліна Л., Єна Л. Сучасні та майбутні виклики для публічного управління у сфері охорони здоров’я. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2020. Вип. 2. С. 100–109. DOI 10.36.030/2664-3618-2020-2-100-109

Mеlnychenko O., Chovpan G., Udovychenko N., Muratov G., Кravchenkо Zh., Rohova О., Kutuzyan Zh. The medical reform: realities and prospects for Ukraine. Wiadomosci Lekarskie. 2021. Vol. LXXIV. Issue 5. May. Р. 1208–1212. DOI: 10.36740/WLek202105130

Mеlnychenko O., Nesterenko R., Kosіlova O., Кravchenkо Zh. Discussion of the essence of the concept of “Public administration of healthcare development”. Priority Areas of Science Research: The 10 st International scientific and practical conference, October 26–27, 2020. Washington. 2020. P. 28–32.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-14

Як цитувати

Шалько, М. Н. (2023). ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМУ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ. Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, (5), 51-56. https://doi.org/10.32782/tnv-pub.2023.5.6