ВПЛИВ ЄВРОПЕЇЗАЦІЇ НА ПРОЦЕСИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ

Анотація

Після падіння комунізму Чеська Республіка ввійшла до демократичного транзиту, який передбачав складні інституційні реформи. Однією з останніх успішно реалізованих реформ стала децентралізація публічного управління, яка стартувала приблизно через десять років після краху комунізму. Проте ця реформа зіткнулася з двома головними викликами: труднощі посткомуністичного розвитку регіонів і небажання політичної еліти делегувати владу до регіонів. Суттєво завершенню реформи децентралізації сприяли підготовка Чеської Республіки до вступу в Європейський Союз та подальше залучення чеських регіонів до європейської регіональної політики. Європейські стандарти децентралізованого публічного управління допомогли Чехії подолати посткомуністичну політичну спадщину. Процеси європеїзації в Чеській Республіці наприкінці 1990-х років призвели до інституціалізації децентралізованої системи публічного управління через кілька ключових реформ: a) адміністративно-територіальна реформа 1997 року, на основі якої було створено 13 самоврядних регіонів NUTS 3; b) політична децентралізація 2000 року, яка ініціювала створення регіональних органів самоврядування (Регіональні Збори), і започаткувала виборчі процеси на регіональному рівні; в) адміністративна та фіскальна децентралізація 2003 року, що надала як адміністративні, так і фіскальні повноваження органам регіонального самоврядування. Про загальний успіх реформи децентралізації свідчить успішна адаптація Чеської Республіки до системи управління Європейського Союзу. Чеська модель децентралізації після вступу країни до Європейського Союзу підтвердила свою ефективність. 20 років членства Чеської Республіки в Європейському Союзі зміцнили інституційні основи адміністративної, політичної та фіскальної децентралізації, сприяли ефективному залученню чеських регіонів до регіональної політики Європейського Союзу.