ОБЕРНЕНІ ЗАДАЧІ АНАЛІЗУ НЕРЕГУЛЬОВАНОГО ОБ’ЄКТА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.6.5

Ключові слова:

нерегульований об’єкт, експериментальні дані, характеристичне рівняння, «чорна скринька», аналіз структури об’єкта, побудова моделі

Анотація

Взаємодія системи та зовнішнього середовища характеризується двома типами зв’язків – вхідними і вихідними. І ті, й інші є матеріальними, енергетичними та/або інформаційними потоками (безперервні або дискретні в часі). Вважають за краще відображати взаємовплив системи та зовнішнього середовища більш спрощено. Якщо склад і внутрішні зв’язки в системі, а також властивості її елементів невідомі, систему визначають як "чорна скринька". Під останньою прийнято розуміти об’єкт, про внутрішню будову якого нічого невідомо та інформацію про будову та функціонування якого можна частково отримати лише аналізуючи вхідні-вихідні зв’язки цього об’єкта. При цьому слід мати на увазі, що і вхід і вихід системи, зазвичай, носять двояку природу. Зокрема, на вхід системи надходять від зовнішнього середовища не тільки ті матеріальні, енергетичні та/або інформаційні потоки, які необхідні для її функціонування відповідно до поставлених перед нею цілей, а й такі, що фактично ускладнюють реалізацію системою поставленої мети. Перші зазвичай називають сигналами, а другі – перешкодами. Останні можуть мати як індиферентний (байдужий) стосовно мети системи характер, і бути цілеспрямовано організованими із боку частини зовнішнього середовища задля перешкоджання виконанню системою свого призначення. В роботі поставлені завдання для дослідження нерегульованого об’єкта. При дослідженні нерегульованого об’єкта має значення те, що сигнали завжди описують поведінку об’єкта як цілого і відображують індивідуальні рухи великого числа його однотипних мікрочастин. На першому етапі аналізу – виділенню класу – необхідно вирішити загальні питання: за апріорними даними про досліджуваний об’єкт обґрунтовано обираємо один з типів оператора (функціональний, диференціальний, інтегральний або інтегро-диференціальний). При цьому необхідно враховувати і попередню інформацію, отримувану з сигналу. Дана стаття присвячена обговоренню постановки задачі і схеми її розв’язання в найпростішому варіанті другого етапу аналізу структури нерегульованого об’єкта. Розробка методів пошуку у визначеному класі рівняння відноситься до обернених задач аналізу.

Посилання

Димова, Г. О. (2020). Методи і моделі упорядкування експериментальної інформації для ідентифікації і прогнозування стану безперервних процесів. Херсон : Видавництво ФОП Вишемирський В.С.

Гудзенко, Л. И. (1969). Некоторые вопросы структуры объекта по установившемуся сигналу. Труды физического института имени П.Н. Лебедева, 45, 110–133.

Хеннан, Э. (1974). Многомерные временные ряды. Москва : Мир.

Тихонов А. Н., Гончаровский А. В., Степанов В. В., Ягола А. Г. (1983). Регуляризирующие алгоритмы и априорная информация. М. : Наука.

Димова, Г. О. (2021). Інформаційний простір об’єкту в системах ідентифікації. Вісник Херсонського національного технічного університету, (4 (79)).

Димова, Г. О. (2021). Знаходження оптимальних значень функцій із застосуванням методу спряжених градієнтів. Таврійський науковий вісник. Серія : Технічні науки (3), 3–9. doi: https://doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.1/

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-13

Як цитувати

Димова, Г. О., & Ларченко, О. В. (2023). ОБЕРНЕНІ ЗАДАЧІ АНАЛІЗУ НЕРЕГУЛЬОВАНОГО ОБ’ЄКТА. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, (6), 37-41. https://doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.6.5