СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ВОДИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІМПУЛЬСНОГО МЕТОДУ ПРОМИВКИ РІЧКИ ІНГУЛЕЦЬ

Анотація

У статті розглянуто сучасні підходи до моніторингу якості води з метою підвищення ефективності імпульсного методу промивки річки Інгулець, яка є стратегічно важливою водною артерією для потреб зрошення та господарсько-питного водопостачання. Річка зазнає значного техногенного навантаження внаслідок скидів шахтних вод підприємств Криворізького промислового району, що призводить до хімічного забруднення, зокрема перевищення концентрацій хлоридів, сульфатів та важких металів. Стан річки погіршився також унаслідок воєнних дій, що вплинули на цілісність гідроспоруд, а також через зниження здатності до самоочищення водного середовища. У дослідженні проаналізовано обмеження чинний регламент промивки, який базується на періодичному відкритті шлюзів Карачунівського водосховища без урахування актуального гідрохімічного стану річки. Такий метод не забезпечує стабільного очищення води та не дозволяє оперативно реагувати на зміну екологічної ситуації, що особливо важливо в умовах змін клімату та інтенсивного забруднення. Запропоновано альтернативний – комбінований підхід до моніторингу, який поєднує геоінформаційні системи (ГІС), безпілотні літальні апарати (БПЛА) та стаціонарні автоматизовані сенсорні станції, здатні фіксувати зміни у якості води в реальному часі. Система дозволяє оцінювати основні гідрохімічні показники, здійснювати просторовий аналіз та моделювання, а також приймати управлінські рішення на основі актуальних даних. Такий підхід підвищує швидкість реагування на екологічні виклики та мінімізує витрати водних ресурсів, оскільки скиди з водосховища здійснюються лише за необхідності. У роботі запропоновано концептуальну модель локальної інформаційної системи управління промивками, яка передбачає архівацію даних, візуалізацію результатів моніторингу, автоматичне сповіщення про критичні відхилення та формування щоденної звітності. Запропоновано адаптувати цю модель для інших водозабруднених об’єктів України зі схожим техногенним навантаженням. Проведений аналіз підтверджує, що впровадження подібної системи сприятиме не лише покращенню екологічного стану басейну річки Інгулець, а й забезпечить умови для раціонального та сталого використання водних ресурсів. Практична реалізація методики дозволить оновити чинні регламенти та створити ефективну систему екологічного моніторингу, орієнтовану на попередження, а не лише констатацію наслідків.