ТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ МАСЛЯНО-ПРЯНИХ СУМІШЕЙ НА ОСНОВІ СТРАУСИНОГО ЖИРУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.2.24

Ключові слова:

страусиний жир, прянощі, помадка, композиція, анфлераж, екстрагування

Анотація

Одним із ключових напрямків роботи є створення продукту, збалансованого за жирнокислотним складом та збагаченого біологічно активними речовинами, які проявляють одночасно антиоксидантну та антибіотичну властивість, приємним за смако-ароматичними властивостями та з подовженим терміном зберігання. Досліджено жирно-кислотний склад страусиного жиру хроматографічним методом. Встановлено, що страусиний жир містить жирні кислоти, зокрема олеїнової – (39,2 ± 0,4) %; лінолевої – (15,6 ± 0,2) %; ліноленової – (0,6 ± 0,1) %, пальмітиноолеїнової – (8,3 ± 0,2) %; елайдинової (0,4 ± 0,1) %, сумарний вміст ненасичених жирних кислот (64,1 ± 2,0) %, відповідно сумарний вміст насичених кислот складає (35,8 ± 1,5) %: пальмітинової (30,1 ± 1,5) %; стеаринової – (5,76 ± 0,2) %, що є наближеним до формули ідеального жиру. Страусиний жир має приємний смак та запах, забезпечує високу загальну розчинність ліпофільних БАР в способі анфлеражу – екстракції композиції прянощів. Експериментально підтверджено показники якості страусиного жиру. Досліджено хімічний склад прянощів, а саме вміст каротиноїдів, ефірних олій та поліфенольних сполук. Встановлено, що із зразків обраних прянощів найбільша кількість ефірної олії міститься у насінні гвоздики – (18,1 ± 0,038) %; вміст каротиноїдів найвищий у насінні бадьяну – (1,8 ± 0,009) %; вміст поліфенольних сполук найвищий у насінні гвоздики – (6,32 ± 0,16) %. Обрано композицію прянощів до складу якої входить (50 ± 0,5) % насіння гвоздики та насіння бадьяну (50 ± 0,5) %. Композиція містить поліфенольні сполуки (6,12 ± 0,06) %, ефірну олію (10,8 ± 0,08) %, каротиноїди (2,9 ± 0,01) %, інші жиророзчинні вітаміни, які проявляють одночасно антиоксидантну та антибіотичну активність. Для отримання масляно-пряної суміші розроблено спосіб анфлеражу. Встановлено раціональні умови проведення анфлеражу, зокрема етапи анфлеражу, тривалість екстрагування ароматичних речовин, співвідношення страусиного жиру і композиції прянощів. З’ясовано співвідношення страусиного жиру та композиції прянощів –10:1, з двоетапним екстрагуванням тривалістю 12 год кожний забезпечує високий вихід смакоароматичних складових композиції прянощів, масляно-пряна суміш має приємний смак та аромат гармонійного поєднання прянощів. Виготовлена масляно-пряна суміш на основі страусиного жиру завдяки унікальному співвідношенню жирних кислот має великі перспективи використання у харчовій промисловості, зокрема у закладах ресторанного господарства при виготовлені кондитерських виробів, у дієтичному харчуванні.

Посилання

Радзієвська І.Г. Розробка технології купажованих тваринно-рослинних жирів підвищеної харчової цінності. Вісник національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Нові рішення в сучасних технологіях. Харків : НТУ «ХПІ». 2010.

Зайцева Л. В., Нечаєв А. П. Поліненасичені жирні кислоти в харчуванні: сучасний погляд. Харчова промисловість. 2014. № 4. С. 14–19.

Amany M. M. Basuny, Shaker M. Arafat, Hanaa M. Soliman Egypt. J. Chem. Biological Evaluation of Ostrich Oil and Its Using for Production of Biscuit. 2017. Vol. 60. № 6. Р. 109–199.

Chris P., Slates C. Uses and benefits of emu oil. Nutrition& Food Science. 1999. Р. 38–42.

Margret С. Uses and benefits of emu oil. Nutrition and Food Science. 2003. Р. 3842.

Amany M. M. Basuny; Shaker, M. Arafat and Shereen, L. Nasef. Utilization of ostrich oil in foods. International Research Journal of Biochemistry and Bioinformatics. 2011. Vol. 2. № 8. Р. 199–208.

Пешук Л. В., Радзієвська І. Г., Штик І. І. Жири у складі сучасних функціональних м’ясних продуктів. Наукові праці на Університет з охоронної технології «Зберігаюча наука, техніка та технології». 2012. Том IX. С. 349–354.

Basuny А., Arafat S., Soliman H. et. al. Biological Evaluation of Ostrich Oil and Its Using for Production of Biscuit. The Egyptian Journal of Chemistry. 2017. Vol. 60. № 6. P. 1091–1099.

Frontczak M, Krysztofiak K, Bilska A, Uchman W. Characteristics of fat from african ostrich Struthio Camelus. Food Science and Technology. 2008. № 11. Р. 420–428.

Chemat F., Khan, M.K. Applications of ultrasound in food technology: Processing, preservation and extraction. Ultrason Sonochem. 2011. № 18. Р. 813–835.

Benthin, В, Danz, H, Hamburger, M. Pressurized liquid extraction of medicinal plants. J Chromatogr. A., 1999. № 837(1/2). Р. 211–219.

Roctagno M., Prado J. Natural product extraction. Principles and applications. Cambridge, UK : Royal Society of Chemistry, 2013.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-11

Як цитувати

Очеретна, А. В., & Фролова, Н. Е. (2023). ТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ МАСЛЯНО-ПРЯНИХ СУМІШЕЙ НА ОСНОВІ СТРАУСИНОГО ЖИРУ. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, (2), 219-227. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.2.24