САМОВРЯДУВАННЯ СІЛЬСЬКИХ ОБИВАТЕЛІВ УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЙ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.: УРОКИ ДЛЯ СЬОГОДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.2Ключові слова:
місцеве самоврядування, сільські обивателі, громадське управління селом, Російська імперія другої половини ХІХ – початку ХХ ст., територіальна громада, інститут сільського старостиАнотація
Вперше у науковій літературі з метою актуалізації історичних уроків у контексті реалізації в Україні реформи місцевого самоврядування узагальнено досвід функціонування в українських губерніях у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. системи громадського управління селом. Наголошено, що, за задумами реформаторів, які спиралися на відповідний європейський досвід, залучення до управління селом його мешканців мало сприяти становленню в Російській імперії локальної демократії та поступовому запровадженню в ній народовладдя. Авторка наголошує: оскільки, за Конституцією України, місцеве самоврядування покликане бути виявом народовладдя, аналіз вказаного історичного досвіду слугуватиме осмисленню концептуальних засад реформи публічного управління з його складником – місцевим самоврядуванням – та чималої кількості практичних проблем останнього. На думку дослідниці, попри суперечливий та перехідний (транзитивний) характер громадського управління селом, загострює потребу всебічного вивчення його здобутків, прорахунків і негативних явищ той факт, що станово-територіальні громади сільських обивателів відіграли неабияку роль у поваленні на початку 1917 р. імперської влади та розпаді країни. З огляду на це, авторка звертає увагу на проблему відчуження мешканців сучасних територіальних громад від влади, проводить історичні паралелі й порівнює засади функціонування інституту сільських старост півторасотрічної давнини із засадами функціонування інституту старост у територіальних громадах нині, окреслює завдання розбудови інфраструктури місцевого самоврядування, необхідності створення виважених відносин між органами місцевого самоврядування й органами адміністративної вертикалі України. Резюмується щодо необхідності сприяти комунікації центральної влади з мешканцями регіонів через органи місцевого самоврядування.
Посилання
Мануілова К.В. Роль традицій у реформуванні публічної влади в Україні. Державне управління в Україні: історія державотворення, виклики та перспективи: матер. VIII міжн. наук. інт.-конф. аспірантів та докторантів з державного управління, 26 травня 2017 р. Одеса: ОРШДУ НАДУ, 2017. С. 197–201.
Забейворота Т.В. Модернізація системи державного управління в умовах децентралізації влади: автореф. дис. … канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 – «Теорія та історія державного управління» / Т.В. Забейворота; Харківс. регіон. ін-т держ. управ. Харків, 2017. 23 с.
Карагіоз Р.С. Органи державного управління та місцевого самоврядування як елементи публічної влади. Південноукраїнський правничий часопис. 2018. № 4. Ч. 1. С. 75–79.
Алексєєв В. Порівняльний аналіз основних положень дослідження структур публічного управління для функціонування на рівні громад у ХІХ і ХХІ ст. Державне управління та місцеве самоврядування. 2015. Вип. 3(26). С. 3–14.
Шевченко О.О., Коваленко М.М. Наближення публічного управління в Україні до європейських стандартів. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: державне управління. 2017. Т. 28(67) № 1. С. 27–32.
Бобровський О.І. Теоретичні засади публічного управління територіальних громад. Державне управління та розвиток : електронне видання. 2020. № 4. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/4_2020/153.pdf
Верховцева І.Г. Селянські реформи 1860-х – 1870-х рр. чи Велика реформа 1861 – 1871 рр.?: уніфікація самоврядування селян у Російській імперії. Емінак: науковий щоквартальник. 2017. № 4. Т. 2. С. 79–89.
Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відомості Верховної Ради України. 1997. № 24. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/280/97-%D0%B2%D1%80
Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Відомості Верховної Ради України. 2015. № 13. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19
Берестовий А.І., Корновенко С.В. Податкові платежі селянства Наддніпрянської України у другій половині XIX – на початку XX ст.: монографія. Черкаси : Ю.А. Чабаненко, 2015. 211 с.
Легун Ю.В. Значення матеріалів волосних судів як джерела з історії селянства Поділля. Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Київ : Ін-т іст. Укр. НАН України, 2005. Вип. 10. С. 284–292.
Мельничук К.В. Збір податків у практиці селянського самоврядування пореформеної доби (за матеріалами Київської, Подільської і Волинської губерній). Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Вип. 28. Київ: Ін-т іст. України НАНУ України, 2018. С. 110–124.
Мітеров О. Матеріально-фанансова база селянського самоуправління Чернігівської губернії (1861 – 1917 рр.). Сіверянський літопис. 2009. № 2-3. С. 58–67.
Верховцева І.Г. Між корпоративністю і бюрократизмом: самоврядування селян у Російській імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): монографія. Черкаси : Ю. А. Чабаненко, 2018. 397 с.
Верховцева І.Г. Селянське самоврядування в Російській імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): дис. … д-ра іст. наук: 07.00.02 – «Всесвітня історія» / І.Г. Верховцева; ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Черкаси, 2019. 701 с.
Верховцева І.Г. Російська імперія у фокуcі глобалістики: парадокси управлінської уніфікації імперського простору. Регіональні студії. 2021. Вип. 24. С. 110–115.
Лелеченко А.П., Васильєва О.І., Куйбіда В.С., Ткачук А.Ф. Місцеве самоврядування в умовах децентралізації повноважень: навч. посіб. Київ: Рада Європи, 2017. 110 с.
Приходченко Л.Л. Система публічного управління України: механізми горизонтальної взаємодії. Державне управління: теорія та практика. 2016. № 2. С. 5–14.
