ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО КУЛЬТУРНО- ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті визначено, що необхідність державної політики ідентифікації національного культурно-освітнього простору обумовлена тими трансформаціями, які переживає сучасне суспільство, процесами глобалізації, що посилюються, визначення основних завдань в гуманітарній сфері. Осмислення викликів, які стоять перед соціумом, зажадало аналізу культурно-освітнього простору з метою визначення напрямів його перспективного розвитку. Сьогодні необхідністю є створення функціональної моделі національного культурно-освітнього простору, опис його сутнісних характеристик та властивостей, розкриття його потенціалу та визначення умов для формування та становлення соціально відповідальної особистості. З’ясовано, що ідентифікацію національного культурно-освітнього простору треба проводити на основі аналізу окремих фактів та явищ, соціологічної інтерпретації найбільш значущих подій, що мають історичний та актуальний вимір, розкриття педагогічних умов для формування ідентичності громадянина своєї країни, умов для розвитку людського потенціалу. Одним із напрямів актуалізації соціокультурного потенціалу в даний час є формування єдиного культурно-освітнього простору, що інтегрує різні соціальні середовища та системи, котрі існують у сучасному культурно-освітньому просторі розрізнено. Доведено, що під час розвитку культурно-освітнього потенціалу відкриваються перспективи пошуку форм, здатних акумулювати людський потенціал, підтримувати та стимулювати інноваційну спрямованість розвитку нації, формувати продуктивне соціокультурне середовище, спільно використовувати потенціал систем освіти та культури. Проблема полягає в тому, що зараз не сформовано загальне уявлення про культурно-освітній простір як систему, не розроблено механізмів публічного управління його функціонування, не проаналізовано інституційні аспекти його реалізації. Обґрунтовано, що сьогодні наукова рефлексія спрямована на осмислення того, наскільки ціннісне ядро культури і освіти зумовлює стан та динаміку розвитку культурно-освітнього простору. Даний підхід продиктований виявленням властивостей національного культурно-освітнього простору, що характеризують його як цілісне утворення. Ключовими питаннями, на яких акцентовано увагу є уявлення національного культурно-освітнього простору як системи, виявлення можливостей для взаємодії сфер культури та освіти, як умови актуалізації людського потенціалу через формування державної гуманітарної політики, визначення основних напрямів її реалізації.