ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНИМИ МОДЕЛЯМИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ СИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.12Ключові слова:
публічне управління, територіальний розвиток, локальні рівні, економічна активність, зайнятість населення, міський мультиплікаторАнотація
Доведено, що на територіальному рівні існує подвійний позитивний зворотний зв’язок у мультимодальному «міському мультиплікаторі»: населення території, економічна структура території, що склалася при вже досягнутому рівні активності. Разом з тим територіальний рівень активності визначається конкуренцією з аналогічними центрами економічної активності, розташованими в інших місцях. Збут вироблених продуктів або послуг залежить від вартості транспортування їх до споживача і масштабів підприємства. Розширення будь-яких підприємств визначається попитом на товар або послугу, виробництва яких воно сприяє і за виробництво яких дані підприємства конкурують з іншими. Таким чином, між відносним зростанням населення і продуктивною діяльністю або сферою послуг існує сильний зворотний зв’язок і нелінійні залежності. Встановлено, що сьогодні на економічну науку зробили вплив новітні математичні дослідження хаосу, і економісти намагаються інтерпретувати хаотичні явища в термінах детермінованих систем. Розглянуто ситуації, коли економічний хаос ініційований не тільки екзогенними факторами. Стверджено, що економічний хаос може бути викликаний ендогенними факторами навіть у відносно простих нелінійних системах. Тим більше хаос притаманний територіальної системі, що представляє собою складну, динамічну, нелінійну систему, в рамках якої динаміки різних підсистем взаємодіють між собою, що призводить до появи турбулентності розвитку всієї системи. Запропоновано, за початковий стан в розглянутій моделі прийняті гіпотетичні початкові умови, при яких в різних точках спостерігається (сільськогосподарська) активність. Модель дозволяє простежити виникнення ієрархічно впорядкованої активності, відповідної більш високих рівнів ієрархії, тобто що має на увазі експорт виробленої продукції в більш широку область. У той час як симетричний розподіл ігнорує «історію», викладений вище сценарій враховує її (принаймні мінімальним чином) як взаємодія «законів», що мають у цьому випадку суто економічну природу, і «випадку», керуючого послідовністю, в якій виникають підприємства.
Посилання
Децентралізація влади: порядок денний на середньострокову перспективу. Аналітична доповідь / Я.А. Жаліло, О.В. Шевченко, В.В. Романова та ін. Національний інститут стратегічних досліджень. Київ : 2019. 115 с.
Coyne С.J. Reconstruction and Reconciliation: What’s Economics Got to Do With It? The Whitehead Journal of Diplomacy and International Relations. 2017. pp. 69–83.
Wilson M., Davis D.R., Murdie A. The view from the bottom: Networks of conflict resolution organizations and international peace. Journal of Peace Research, 2016. № 53(3). Р.442–458.
Богашко О.Л. Перспективи впровадження принципів розумної спеціалізації Європейського Союзу в українську практику державного регулювання інноваційного розвитку. Економічні горизонти. 2018. № 3(6). C. 4–17.
Грига В.Ю. Зарубіжна практика впровадження «розумної спеціалізації» та можливості її застосування в Україні. Економіка і прогнозування. 2019. № 2. С. 138–153.
Foray D. Smart specialisation: Opportunities and challenges for regional innovation policy. London and New York : Routledge, 2015. 122 p.
Innovation-driven growth in regions: the role of smart specialisation. (OECD Science, Technology and Industry Policy Papers ; Vol. 12). Ortega Argiles R., McCann P., Perianez-Forte I., Cervantes M., Larosse, J., Sanchez L. OECD/ODCE. 2013. p. 202.
Semenenko I, Khandii O. Forced Migration in Ukraine and Reality of Sustainable Development Goals Achievement. Problemy Ekorozwoju. 2018. № 13(1). Р. 165–172.