КОНФЛІКТОГЕННИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Анотація

У статті досліджується конфліктогенний потенціал публічної політики через призму взаємодії державних інститутів і громадянського суспільства. Автори аналізують, як соціально-психологічні, організаційні та особистісні фактори впливають на виникнення і розвиток конфліктів у процесі політичної участі громадян. Окрема увага приділяється питанням мобілізації прихильників соціальних рухів, що є важливим аспектом у формуванні політичної активності населення і може слугувати каталізатором конфліктів. Зокрема, в роботі розглянуто сучасні підходи до концепції громадянської непокори, яка є важливим елементом у демократичному суспільстві. Автори відзначають, що такі явища, як громадянські рухи та соціальні протести, не тільки підвищують рівень конфліктності, але й є інструментом для привернення уваги до суспільно значущих проблем. У статті аналізується вплив національної політичної культури на стратегії громадських рухів, що демонструє важливість соціального контексту у формуванні протестних дій та їхніх методів. Результати дослідження підкреслюють, що розвиток конфліктогенного потенціалу публічної політики залежить від взаємодії об’єктивних і суб’єктивних факторів. Організаційні фактори мають здебільшого об’єктивний характер і визначають структурні особливості політичної участі, тоді як соціально-психологічні та особистісні фактори мають суб’єктивний характер, що впливає на індивідуальну поведінку громадян в політичному процесі. Висновки дослідження можуть бути корисними для розробки стратегій зниження конфліктності в рамках публічної політики та підвищення ефективності взаємодії між державою та громадянським суспільством.