УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ПОМЕЛУ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ В БОРОШНО

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.2.21

Ключові слова:

борошно, розмел, крупка, дунст, ентолейтор-дисмембратор, вальцьовий верстат

Анотація

Відповідно до прийнятої структури сортових помелів пшениці перші три розмелювальні системи подрібнюють продукти першої якості. На цих системах утворюється найбільша кількість борошна високих сортів, тому дослідження режимів подрібнення цих систем має велике значення для отримання найбільшого виходу борошна вищого сорту. Метою роботи є дослідження щодо вдосконалення технологічного процесу помелу зерна пшениці в борошно для зниження енерговитрат у процесі його виробництва. Дослідженнями проведеними у виробничих умовах встановлено, що при зменшенні величини зазору між вальцями вальцьового верстату при подрібненні сходових продуктів з 1-ї розмелювальної системи на 2-їй розмелювальній системі відбувається зменшення виходу дрібної крупки та дунстів, а вихід борошна 1-го сорту збільшується на незначну величину. вальцьовий верстат 2-ї розмелювальної системи може дати максимальний добуток борошна до 35 %, в той же час додаткове подрібнення проміжних продуктів в ентолейторі-дисмембраторі дозволяє підвищити загальний добуток борошна вищого сорту до 60 %, що на 25 % більше ніж при застосуванні тільки одного вальцьового верстата. Дослідженнями встановлено, що залежність виходу борошна у ентолейторі-дисмембраторі ЕСМ-1,5 підкоряється лінійному закону в залежності від добутку борошна вищого сорту у вальцьовому верстаті 2-ї розмелювальної системи. Зі збільшенням добутку борошна вищого сорту у вальцьовому верстаті з 5,3 % до 31,0 %, вихід борошна після ентолейтора-дисмембратора ЕСМ-1,5 збільшується відповідно з 23,1 % до 30,6 %. Коефіцієнт кореляції дослідних даних становить 0,92, що свідчить про тісний зв’язок досліджуваних ознак. Отже, найбільшого добутку борошна на 2-й розмелювальній системі досягають за режимів подрібнення на вальцьовому верстаті – 35 %. При цьому застосування ентолейтора-дисмембратора ЕСМ-1,5 дозволяє збільшити загальний добуток борошна на 2-й розмелювальній системі до 62 %.

Посилання

Любич В. В., Желєзна В. В., Єремеєва О. А., Новак Л. Л. Вплив режимів помелу збагачених круподунстових продуктів на вихід борошна під час сортового помелу пшениці. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. 2020. № 3. С. 150–158.

Господаренко Г. М., Любич В. В., Полянецька І. О., Возіян В. В. Хлібопекарські властивості зерна спельти залежно від удобрення. Вісник Уманського НУС. 2015. № 1. С. 11–16.

Vereshchinsky A. P. Grain preparation by hulling in mills of high-quality grinding of wheat. Storage and processing of grain. 2009. Vol. 11. Р. 34–35.

Mateos-Salvador F., Sadhukhan J., Campbell G. M. Extending the normalised Kumaraswamy breakage function for roller milling of wheat flour stock to second break. Powder Technology. 2013. Vol. 237. Р. 107–116.

Fistes A., Tanovic G., Mastilovic J. Using the eight-roller mill on the front passages of the reduction system. Journal of Food Engineering. 2008. Vol. 85. Р. 296–302.

Mateos-Salvador F., Sadhukhan J., Campbell G. M. The normalised Kumaraswamy breakage function: A simple model for wheat roller milling. Powder Technology. 2011. Vol. 208. Р. 144–157.

Fistes A., Rakic D., Takaci A., Brdar M. Using the breakage matrix approach to define the optimal particle size distribution of the input material in a milling operation. Chemical Engineering Science. 2013. Vol. 102. Р. 346–353.

Fistes A., Rakic D., Takaci A., Brda M. Solution of the breakage matrix reverse problem. Powder Technology. 2014. Vol. 268. Р. 412–419.

Господаренко Г. М., Любич В. В., Новіков В. В., Полянецька І. О., Возіян В. В. Вплив типу зерна пшениці на техніко-економічні показники круп’яного виробництва та кулінарну оцінку готового продукту. Вісник Уманського НУС. 2017. № 1. С. 38–44.

Mabille J., Abecassis F. Parametric modelling of wheat grain morphology: a new perspective. Jornal of Cereal Scence. 2003. Vol. 37. Р. 43–53.

Любич В. В. Хлібопекарські властивості зерна сортів пшениці озимої залежно від видів, норм і строків застосування азотних добрив. Вісник Дніпропетровського ДАЕУ. 2017. № 2. С. 35–41.

Любич В. В., Желєзна В. В., Стратуца Я. С. Перспективи використання тритикале в хлібопекарській промисловості. Таврійський науковий вісник. 2022. Вип. 3. С. 133–143.

Господаренко Г. М., Любич В. В., Желєзна В. В., Новіков В. В. Оптимізація технології хліба з використанням борошна гарбузового. Вісник Уманського НУС. 2022. № 1. С. 81–87.

Любич В. В., Желєзна В. В., Новіков В. В. Формування кулінарної якості хліба з борошном гарбузовим різних сортів. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. 2022. Вип. 2. С. 5–10.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-11

Як цитувати

Любич, В. В., & Єремеєва, О. А. (2023). УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ПОМЕЛУ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ В БОРОШНО. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, (2), 197-203. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.2.21