ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ПЕЛЬМЕНІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.1.5Ключові слова:
напівфабрикати, шпинат, пельмені, хімічний склад, дослідні зразки, функціональні продуктиАнотація
Метою роботи є наукове обґрунтування і розробка нових напівфабрикатів функціональ- ного призначення і їх асортименту з метою формування здорового харчування населення. Для проведення експертизи пельменів функціонального спрямування було виготовлено пель- мені «Херсонські традиційні» за традиційною рецептурою (контроль) та пельмені з дода- ванням 7% порошку шпинату (дослід). З харчових речовин, необхідних для задоволення життєвих потреб людини, найціннішим є білок. Дуже перспективні комбіновані білкові системи, пріоритет серед яких мають м’ясо-рослинні. Поєднання тваринних і рослинних інгредієнтів дозволяє взаємно доповнювати їх відсутніми біологічно активними речовинами і бути основою для забезпечення спеціалізованого і лікувально-профілактичного харчування. При проведенні аналізу хімічного складу контрольного та дослідних зразків, встановлено, що кількість білків в 100 г досліджуваного продукту зменшилась на 2,5%, кількість жирів зменшилась на 5,6%, кількість вуглеводів зросла на 8,9%. Це зростання відбулося завдяки додаванню харчових волокон які містяться в порошку шпинату, при цьому калорійність продукту знизилась на 6,2%, в порівнянні з контрольним. Органолептична оцінка показала, що з додаванням порошку шпинату поліпшуються властивості готового продукту по всіх досліджуваних пунктах. Органолептичні показники та харчова цінність є одними з визна- чальних факторів формування якості пельменів. Саме тому для зазначених показників були обрані найвищі коефіцієнти вагомості – по 0,35 і 0,25. Фізико-хімічні показники й енерге- тична цінність також мають певний вплив на комплексний показник якості, тому коефіці- єнти вагомості для них становлять по 0,15. Показники безпечності мінімально впливають на якість нових виробів, оскільки нашими дослідженнями встановлені мінімальні кількості мікроорганізмів і токсичних елементів у досліджуваних зразках пельменів.
Посилання
Антипова Л.В. Жеребцов H.A. Биохимия мяса и мясных продуктов. Воронеж : ВГУ, 2014. 184 с.
Дубовик Є.В., Ржеусская М.І. Товарознавство та експертиза м’ясних товарів. Мінськ : БГЕУ, 2016. 145 с.
Кандалей О.В. Технологія м’ясних кулінарних виробів функціонального призначення з використанням фукусів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. тех. наук : 05.18.16. Київ, 2007.22 с.
Кобець О.С. Удосконалення технології бісквітних напівфабрикатів оздоровчого призначення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. тех. наук: 05.18.16. Київ, 2018. 24 с.
Новікова Н.В., Камєнєва Р.С. Технологічні підходи у підвищення харчової та біологічної цінності вафельних тортів. Традиційні та інноваційні підходи до наукових досліджень. 2020. № 1. С. 114–115.
Плахотин В.Я. Контроль качества пищевых продуктов. Киев : Урожай, 2016. 141 с.