МЕТОДИ ВИСОКОЕФЕКТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ ПРОЄКТІВ: ТРАДИЦІЙНІ ПІДХОДИ ТА МАШИННЕ НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.4.18Ключові слова:
високоефективне планування проєктів, управління проєктами, машинне навчання, штучний інтелект, метод критичного шляху, метод програмування в мережі, дерево рішень, ітеративний підхід, інкрементальний підхід, оптимізація ресурсів.Анотація
У сучасному світі ефективність та швидкість виступають основними факторами успіху, тому високоефективне планування проєктів стає необхідністю для організацій у різних сферах діяльності. Основна задача планування полягає у розробці та впровадженні стратегій і тактик, націлених на оптимізацію використання ресурсів, скорочення часу виконання та підвищення якості фінального результату. Цей процес вимагає систематичного підходу, детального аналізу, врахування ризиків та гнучкого управління змінами, що робить його одним із найважливіших аспектів успішного проєктного менеджменту. До традиційних методів управління проєктами належать метод критичного шляху (CPM), який дозволяє визначити найтриваліші послідовності завдань, які мають великий вплив на загальну тривалість проєкту, та метод програмування в мережі (PERT), що враховує невизначеність у часі виконання задач. Метод дерева рішень допомагає зобразити можливі шляхи розвитку подій і обрати оптимальний варіант рішень, беручи до уваги потенційні ризики та наслідки. Ітеративний та інкрементальний підхід дозволяє покращувати продукт покроково, адаптуючи його до нових вимог і змін у проєкті. Сучасні технології, зокрема алгоритми машинного навчання (ML), відкривають нові можливості для оптимізації процесів планування проєктів. Використання ML дозволяє робити точні прогнози щодо термінів виконання, оцінки ризиків та оптимального розподілу ресурсів. Машинне навчання допомагає автоматизувати процес прийняття рішень, знижуючи ризики та підвищуючи адаптивність проєктів до змін. Наприклад, регресійні моделі дозволяють передбачати часові рамки, а класифікаційні алгоритми допомагають оцінювати можливі ризики на ранніх стадіях. Поєднання традиційних методів управління з новітніми технологіями, дозволяє створювати більш ефективні та адаптивні системи управління проєктами, що сприяє досягненню високих результатів за умови дотримання встановлених термінів і ресурсних обмежень.
Посилання
Kelley, J. E., & Walker, M. R. Critical-path planning and scheduling. Proceedings of the Eastern Joint Computer Conference, 1959, 160-173.
Malcolm, D. G., Roseboom, J. H., Clark, C. E., & Fazar, W. Application of a technique for research and development program evaluation. Operations Research, 1959, 646-669.
Williams, T. M. Assessing and Moving on From the Dominant Project Management Discourse in the Light of Project Overruns. IEEE Transactions on Engineering Management, 2003, 497-508.
Larman, C. Agile and Iterative Development: A Manager’s Guide. Addison-Wesley Professional, 2004, 215-220.
Montgomery, D. C., & Runger, G. C. Applied Statistics and Probability for Engineers. John Wiley & Sons, 2018, 256-258.
Sommerville, I. Software Engineering. 10th Edition, Pearson, 2015, 88-92.
Bishop, C. M. Pattern Recognition and Machine Learning. Springer, 2006, 189-192.
Alpaydin, E. Introduction to Machine Learning. MIT Press, 2014, 295-300.
Bock, D., & Wieneke, A. Artificial Intelligence for Project Management: The Next Step in Planning and Managing Complex Projects. Journal of Project Management, 2016, 98-107.
Russell, S., & Norvig, P. (2020). Artificial Intelligence: A Modern Approach. 4th Edition, Pearson, 450-460.