СПЕЦИФІКА РОЗУМІННЯ ОНЛАЙН ЛЕКЦІЙ СТУДЕНТАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2025.1.26Ключові слова:
харчові технології, онлайн освіта, дистанційне навчання, гібридна освіта, онлайн лекцій, розуміння, тексти інтернету, психологія інтернету, кіберпсихологіяАнотація
Стаття присвячена проблемі щодо специфіки розуміння онлайн лекцій студентами спеціальностей харчових технологій. Автор зауважує, що стрімкий розвиток інтернет технологій, всесвітня епідемія та війна в Україні сприяли швидкій популяризації онлайн, дистанційного та гібридного навчання. Широке розповсюдження дистанційного формату на початку 2020 років на фоні відсутності технічної та психологічної готовності до такого формату призвело до поширення міфу про низьку ефективність онлайн освіти.Наразі ситуація докорінно змінюється, фахівці все частіше визнають онлайн освіту ефективнішою за традиційні формати навчання. Проте у свідомості нефахівців (зокрема батьків сучасних студентів) цей міф все ще міцно тримається. Його стійкості сприяють низький рівень цифрової грамотності та психологічна неготовність до сприйняття нових технологій. Тому вивчення специфіки розуміння онлайн лекцій студентами спеціальностей харчових технологій в межах психології розуміння текстів інтернету є украй необхідним. Для реалізації поставленої мети було використано низку теоретичних, емпіричних та інтерпретаційних методів. Серед теоретичних було застосовано методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, конкретизації, класифікації, абстрагування та моделювання. Емпірична частина дослідження була реалізована за допомогою спостереження. Учасниками спостереження стали 42 студенти спеціальностей харчових технологій Херсонського державного аграрно-економічного університету, що відвідували онлайн лекції впродовж весняного та осіннього семестрів 2024 року. Зібраний емпіричний матеріал було вивчено за допомогою інтерпретаційних методів структурного, системного, функціонального та генетичного підходів. В результаті дослідження було зроблено висновки, що розуміння онлайн лекцій значно відрізняється від розуміння лекцій офлайн.Традиційні способи активізації уваги та використання наочності в інтернеті можуть мати протилежний ефект. Емпірично підтверджено, що в процесі рецепції сприйняття інформації онлайн відбувається за рахунок зору та слуху, але можливість активізації нюхової та смакової кори за допомогою вправ асоціацій значно підвищує ефективність рецепції. На етапі інтерпретації в умовах кіберпростору процеси мислення, пам’яті та мовлення підкорюються законам браузингу та пузиря фільтрів, але вміле використання цих закономірностей дозволяє значно посилити ефективність інтерпретації. На етапі емоційної ідентифікації спеціально організована робота щодо емоційного опрацювання матеріалу сприятиме не лише покращенню ефективності навчання, а й формуванню більш тісних емоційних зав’язків в середині студентської групи.
Посилання
Apostolou, Z. T. (2022). Continuities, Discontinuities and Transition in Early Childhood Literacy Education at Digital Time. Preschool Education: Global Trends, 2, 64–93. https://doi.org/10.31470/2786-703X-2022-2-64-93
Banerjee, S. (2020). To capture the research landscape of lecture capture in university education. Computers&Education, 30. URL:https://doi.org/10.1016/j. compedu.2020.104032.
Dommett, E. J., Gardner, В., Tilburg, W. (2020). Staff and students perception of lecture capture. The Internet and Higher Education, 46. https://doi.org/10.1016/j. iheduc.2020.100732.
Hodges, Ch., Moore, S., Lockee, B., Trust, T., Bond, A. (2020). The difference between emergency remote teaching and online learning. Educause Review. https:// er.educause.edu/articles/2020/3/the-difference-between-emergency-remote-teaching- and-online-learning.
Horovitz, T., Mayer, R. E. (2021). Learning with human and virtual instructors who display happy or bored emotions in video lectures. Computers in Human Behavior, 119. https://doi.org/10.1016/j.chb.2021.106724.
Kireev, B., Zhundibayeva, A, Aktanova, A. (2019). Distance Learning in Higher Education Institutions: Results of an Experiment. Journal of Social Studies Education Research, 10 (3), 387–403.
Mercader, C., Gairín, J. (2020). University teachers’ perception of barriers to the use of digital technologies: The importance of the academic discipline. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 17 (1). https://doi.org/10.1186/ s41239-020-0182-x.
Orr, D., Weller, M., Farrow, R. (2018). Models for online, open, flexible and technology enhanced higher education across the globe – a comparative analysis. International Council for Distance Education. http://oro.open.ac. uk/55299/1/Models- report-April-2018.pdf.
Ponce-Gómez, J., Zych, I., & Rodríguez-Ruiz, J. (2023). Problematic Internet use by children and adolescents from the parental perspective before and after the lockdown due to COVID-19. Psychology, Society & Education, 15(1), 11–19. https:// doi.org/10.21071/pse.v15i1.15324
Prestes, Z., Pirola, J., & Silva, G. (2023). Communication of Children of Preschool and School Age during Distance Learning in the Conditions of COVID-19. Preschool Education: Global Trends, 3, 30–42. https://doi.org/10.31470/2786-703X- 2023-3- 30-42
Spitzer, М. (2012). Digitale Demenz. Wie wir uns und unsere Kinder um den Verstand bringen. Droemer Knaur, München 2012, ISBN 978-3-426-27603-7.
Surma, T., Kirschner, P. A. (2020). Virtual special issue computers in human behavior technology enhanced distance learning should not forget how learning happens. Computers in Human Behavior. https://doi.org/10.1016/j. chb.2020.106390.
Wekerle, C., Daumiller, M., Kollar, I. (2020). Using digital technology to promote higher education learning: The importance of different learning activities and their relations to learning outcomes. Journal of Research on Technology in Education. https://doi.org/10.1 080/15391523.2020.1799455.
Акімова, Н.В. (2020). Психологія розуміння текстів інтернету. Монографія. Вінниця.
Борисова, Н. В.(2010). Образовательные технологии как объект педагогического выбора. 145 с.
Брюховецька, О. В. (2012). Інноваційний формат університетської лекції в сучасному освітньому процесі. Післядипломна освіта в Україні, 2, 50–54.
Вензенко, А., Шаповалова О. (2023). Характеристика засобів мережі інтернет у розвитку зв’язного монологічного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Дошкільна і початкова освіта: реалії та перспективи. 49–53.
Даниліна, С.О. (2023). Переваги та недоліки дистанційного навчання в умовах воєнного стану. Забезпечення якості вищої освіти: проблеми та перспективи розвитку, 5, 122–124.
Єгорова, О. В. (2021). Особливості читання лекцій онлайн. Освітня аналітика України, 2 (13), 70–81. DOI: 10.32987/2617-8532-2021-2-70-81
Зеленов, Є. А. (2018). Цифрове покоління: ризики, переваги, засоби взаємодії. Духовність особистості: методологія, теорія, практика, 5 (86). 67–82.
Красюк, Ю.М., Сільченко, М.В. (2022). Адаптація дистанційних курсів до онлайнового навчання в кризових умовах. Перспективи та інновації науки, 9 (14), 197–210.
Крупенина, Н.А. (2023). Роль викладачів у нову епоху дистанційного навчання та штучного інтелекту. Актуальні питання у сучасній науці, 10 (16).
Курінна, С. М. (2004). Особливості соціалізації дітей шести-семи років у різних умовах життєдіяльності [кандидатська дисертація, Луганський державний педагогічний університет].
Лещенко, Л. (2006). Комп’ютерна залежність у дітей: виникнення і запобігання. Психолог,18–19. 258–259.
Лобач, Н., Саєнко, М., Ісичко, Л. (2023). Впровадження інноваційних педагогічних технологій у вищій освіті для забезпечення якісного дистанційного навчання в умовах воєнного стану. Актуальнi питання гуманітарних наук, 61(2), 255–259.
Нечитайло, О., Колотило, О. (2021). Зміни в сучасному університеті: виклики сьогодення та тенденції розвитку в умовах онлайн навчання. Буковинський медичний вісник, 25 (4). https://doi.org/10.24061/2413-0737.XXV.4.100.2021.22
Пихтіна, Н. П., Лісовець, О. В., Бобро, Л. В. (2022).Особливості впливу засобів масової інформації на соціалізацію дошкільників. Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), (4), 24–32. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2022-PP-4-24-32
Хомська, Ю. (2014). Вплив мультиплікаційних фільмів на формування гендерних стереотипів у дітей молодшого шкільного віку.
Хорунжий, С. (2021). Онлайн-освіта вже даність: як покращити якість дистанційного навчання.
Шевчук, Г. Й. (2021). Дистанційне навчання у вищій школі: переваги, недоліки, перспективи. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5 : Педагогічні науки : реалії та перспективи, 79 (2), С. 205–209. – DOI https://doi.org/10.31392/NPU
