ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВИ ЗАКРІПЛЕНОЇ ЦЕМЕНТАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2025.2.56Ключові слова:
ґрунтоцемент, підсилення основи, міцність на стиск, стисливість, штампове випробуванняАнотація
Інженерно-геологічні умови більшої частини території України характеризуються наявністю лесових просадочних ґрунтів, товщина яких може сягати до 30 метрів. У таких умовах зведення промислових і цивільних будівель висотою понад п’ять поверхів доцільно здійснювати на палях різних типів. Ґрунтоцемент являє собою матеріал, що утворюється внаслідок змішування природного ґрунту з цементом. У результаті формується міцна структура, стійка до впливу вологи та здатна витримувати значні навантаження. Цей матеріал активно використовується для створення ґрунтоцементних паль. Елементи меншого діаметра на його основі застосовуються для підсилення слабких ґрунтів, формуючи зону стабілізованої основи. Палі з ґрунтоцементу можуть служити надійною основою для будівель і споруд різного призначення, а також виконувати функції протифільтраційних екранів, підпірних конструкцій, укріплень укосів котлованів і зсувних ділянок. Крім того, ґрунтоцемент ефективно використовується як матеріал для облаштування дорожнього покриття. В роботі розглянуто підбір оптимального складу ґрунтоцементної суміші. Планування експериментів та підбір складу ґрунтоцементу враховували різну витрату цементу і водоцементне відношення (В/Ц), а також добавки. Критерієм експерименту призначено міцність грунтоцементу на стиск (призмова міцність). Склад цементно-ґрунтових сумішей підбирався у лабораторії таким чином, щоб забезпечити отримання ґрунтоцементу з заданими міцностними характеристиками при мінімальній витраті цементу. Були виготовленні та випробувані на стиск дослідні зразки. Випробування виконували за допомогою преса при терміні набору міцності 7, 28, 56 діб Також розглянуті польові дослідження структури грунтоцементного елементу після 6 місяців твердіння. Елементи були відкопані і досліджені по глибині за допомогою метода пенетрації. Основною задачею досліджень було визначення міцності ґрунтоцементу за довжиною палі.Для перевірки ефективності армування основи у конкретних умовах будівельного майданчика були проведені дослідження її стисливості шляхом випробовування ґрунтів штампом. Перевірка стисливості основи була проведена у природному і зволоженому станах ґрунту до та після його армування.
Посилання
ДСТУ Б В.2.7-214:2019. Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками [Чинний від 2020-01-01]. Київ : Мінрегіон України, 2019. 15 с.
Bondar V., Shulgin V., Demchenko O., Bondar L. Experimental study of properties of heavy concrete with bottom ash from power stations // MATEC Web of Conferences. 2017. Vol. 116. Article No. 02007. DOI: 10.1051/matecconf/201711602007 (Transbud-2017).
Petrash O., Zotsenko V., Petrash R., Popovych N., Rozhko I., Danova K., Malysheva V., Nikitchenko O., Moroz M., Bogatov O. A mechanized assembly for erecting soil-cement barriers to protect agricultural lands from low-active waste during flood. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2024. Vol. 5, No. 10(131). P. 29–36.
Vu, P. T. A. (2016). Ground improvement using soil-cement method: a case study with laboratory testing and in-situ verification for a highway project in southern Vietnam. Geotechnical Engineering Journal of the SEAGS & AGSSEA, 47(1), 45–49.