ПАРАДИГМА КОНТРОЛЮ І НАГЛЯДУ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/tnv-pub.2024.2.6

Ключові слова:

парадигма, ефективність, закон, об’єкти публічного адміністрування, інструмент публічного адміністрування, адміністративно-правова охорона, адміністративний нагляд, адміністративний контроль, законодавство, суспільні відносини, ознаки, публічна адміністрація, адміністративно-правові відносини, публічне управління

Анотація

У статті автор здійснив комплексне та ґрунтовне дослідження теоретичних і практичних аспектів, вироблення пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення державної політики в сфері контролю і нагляду у публічному управлінні, розмірковував над співвідношенням цих ключових понять та їх місцем в сучасному адміністративному праві. Автор на основі думок вчених в галузі адміністративного права та сучасних теоретичних положень адміністративного законодавства проаналізував актуальну парадигму контролю і нагляду в публічному управлінні. Сутність публічного контролю полягає у спостереженні за функціонуванням відповідного підконтрольного об’єкта; в одержанні об’єктивної та достовірної інформації; у вживанні заходів із запобігання й усунення порушень; у виявленні причин і умов, що сприяють правопорушенню; у вживанні заходів щодо залучення до відповідальності осіб, винних у порушенні. Ознаками контролю як інструмента публічного адміністрування є такі: мета полягає у здійсненні перевірки суб’єктами публічного адміністрування щодо виконання об’єктами публічного адміністрування визначених законодавством положень адміністративно-правових режимів; органи публічного контролю здійснюють заходи виключно на основі та у випадках, передбачених законами України; у ході перевірки публічна адміністрація виявляє недоліки в адміністративно-правовому регулюванні суспільних відносин, вимагає від об’єктів публічного управління усунення виявлених порушень, надає їм приписи; виявляє осіб та усуває обставини, які можуть негативно вплинути на забезпечення прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Адміністративний нагляд порівняно з контролем є більш вузьким видом публічного адміністрування. Особливість нагляду полягає в тому, що він має за мету не тільки попередити правопорушення, а й застосувати заходи адміністративного примусу, зокрема адміністративної відповідальності, у разі виявлення порушень адміністративно-правових правил у визначеній сфері відповідними інспекціями чи службами. Адміністративний нагляд – це особливий вид публічної діяльності, здійснюваної спеціальними органами виконавчої влади щодо організаційно не підпорядкованих підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян у зв’язку з виконанням ними спеціальних міжгалузевих норм, правил, вимог, з використанням комплексу адміністративних засобів впливу для попередження, виявлення і припинення правопорушень, відновлення встановлених правовідносин і притягнення винних до відповідальності. Також автор акцентує увагу, що як контроль і нагляд у публічному управлінні прямо пропорційно впливають на ефективність адміністративно-правової охорони – це уміння публічної адміністрації на основі норм адміністративного права якісно та своєчасно відновлювати порушені права, свободи й законні інтереси невладних фізичних і юридичних осіб, публічний інтерес держави та суспільства.

Посилання

Адміністративне право України. Повний курс / за заг. ред. В. Галунька, О. Правоторової. Видання четверте. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2021. 656 с.

Гаращук В. Контроль та нагляду державному управлінні: навчальний посібник. Харків: Вид-во Національної юридичної академії України ім. Я. Мудрого, 1999. 53 с.

Андрійко О.Ф. Державний контроль і тенденції його розвитку в умовах ринкових відносин. Правова держава: міжвід. зб. наук. пр. К.: Наук. думка, 1993. Вип. 4. С. 49-53.

Адміністративне право України: навчальний посібник / Забарний Г., Калюжний Р., Шкарупа В. Київ. Київ: Вид-во Паливода А.В., 2003. С. 95-96.

Собакарь А.О. Співвідношення державного контролю та адміністративного нагляду як засобів публічного адміністрування. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2019. № 3. С. 86-91.

Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон від 1.12.1994 р. № 264.

Сорока Л.М. Державний нагляд і контроль як основа адміністративно-правового забезпечення та реалізації державних гарантій. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: юридичні науки. С. 173-177.

Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні. Харків : Фоліо, 2002. 176 с.

Лютіков П.С. Державний контроль у галузі чорної металургії в Україні: деякі проблемні аспекти доктринального дослідження та нормативного регулювання. Митна справа. 2008. № 2. С. 110–114.

Адміністративне право України: підруч. для юрид. вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.; за ред. Ю.П. Битяка. Х.: Право, 2000. 520 с.

Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.07. Х., 2003. 412 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-11

Як цитувати

Правоторова, О. М. (2024). ПАРАДИГМА КОНТРОЛЮ І НАГЛЯДУ В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ. Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, (2), 44-50. https://doi.org/10.32782/tnv-pub.2024.2.6

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають