МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В ГАЛУЗІ ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ ВІДПОВІДНО ДО ЗАСАД БІОЕТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.18Ключові слова:
державна політика, засади біоетики, трансплантація, система охорони здоров’я, органи публічного управлінняАнотація
Одним із ключових напрямів суспільно-правового розвитку України є сфера трансплантології, яка, як і вся медична галузь, переживає етап реформування та пошуку етико-правових рішень стосовно теперішніх викликів науково-технічного прогресу. Трансплантологія – не лише галузь науки, що займається проблемами пересадки органів, тканин чи їх штучних замінників. Для багатьох людей – це остання надія на подальше життя. Органам публічного управління слід приділити особливу увагу цій сфері медицини та регламентувати її діяльність відповідно до засад біоетики. Не вирішеною раніше частиною проблеми трансплантології є врахування засад біоетики у контексті державної політики та можливі напрями розвитку законодавства на її засадах у цій галузі. Пропоноване дослідження ставить завдання перед публічними управлінцями на законодавчому рівні вирішити антропологічні та соціальні проблеми трансплантації відповідно до засад біоетики. Метою статті є аналіз державної політики у вирішенні проблем трансплантології з позиції засад біоетики. Проблема дарування органів викликає міркування щодо змісту і цінності такого рішення. Дія, яка має об’єктом людське тіло, не зупиняється на ньому, а осягає суб’єкт цього тіла, тобто людську особу. Жодна мета не виправдовує прямого знищення фізичного життя, навіть якщо йдеться про життя іншої людини. Інакшою є ситуація, коли йдеться про осягнення більшого добра, такого як виживання особи ціною зменшення лише ефективності чи якості здоров’я іншої людини, що було б етично виправдане і заслуговувало би схвалення силою засади солідарності. У визначенні першочерговості доступу до органів для трансплантації потрібно дотримуватись імунологічної та клінічної оцінки. Критерії призначення дарованих органів не повинні бути підпорядковані логіці дискримінації або утилітарному принципу. Перспективи подальших досліджень полягають у напрацюванні заходів публічними управлінцями щодо удосконалення організації трансплантологічної служби на засадах біоетики.
Посилання
Терешкевич Г.Т. Основи біоетики та біобезпеки: підручник. Тернопіль: ТДМУ, 2018. 400 с.
Куришко Діана. Чи скаже Україна «так» донорству органів. 2.10.2021. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-58756985 (Дата звернення 04.01.2022)
Терешкевич Г.Т. Основи біоетики та біобезпеки: підручник. Тернопіль: ТДМУ, 2018. 400 с.
Sgreccia E. Manuale di bioetica. Milano: Vita e Pensiero, 2000. V. 1. 824 p.
Терешкевич Г.Т. Основи біоетики та біобезпеки: підручник. Тернопіль: ТДМУ, 2018. 400 с.
Grinberg L., Grinberg R. Identità e cambiamento. Roma: Armando, 1992. 272 p.
Sgreccia E. Manuale di bioetica. Milano: Vita e Pensiero, 1991. V. 2. 536 p.
Faggioni M. P. Il trapianto di gonadi. Storia e attualità. Medicina e Morale. Roma: UCSC. Facoltà di Medicina e Chirurgia A. Gemelli, 1998. № 48. P. 15–46.
Cuer P. Quelques considérations éthiques, notamment sur l’identité lors de xénotransplantations / Path Biol. (Paris). 2000. n. 48. P. 426–428.
Sgreccia E. Manuale di bioetica. Milano: Vita e Pensiero, 1991. V. 2. 536 p.
Про встановлення діагностичних критеріїв смерті мозку та процедури констатації моменту смерті людини : Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23.09.2013 р. № 821 URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1757-13 (Дата звернення 01.07.2021).
Sgreccia E. Manuale di bioetica. Milano: Vita e Pensiero, 1991. V. 2. 536 p.
Giovanni Paolo II. Discorso ai partecipanti al XVIII Congresso Internazionale della Transplantation Society, 28 agosto 2000. Roma: Avvenire. 2000. Р. 2–4.
Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» від 16.07.1999 № 1007-ХІУ / Відомості Верховної Ради України. 1999. № 41. ст. 377. – втратив чинність на підставі: Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 17. 05. 2018. № 2427-VIII, який вступив в дію з 01.01.2019 року / Відомості Верховної Ради України. 06. 07. 2018. № 51. ст. 15.
Sgreccia E. Manuale di bioetica. Milano: Vita e Pensiero, 1991. V. 2. 536 p.
Американский нейрохирург: смерть организма и мозга не означает смерть сознания. 01. 11. 2015 г. URL: https://goneva.net.ua/vsyachina/4805-amerikanskiyneyrohirurg-smert-organizma-i-mozga-ne-oznachaet-smert-soznaniya.html (Дата звернення 01.07.2021).
Терешкевич Г.Т. Основи біоетики та біобезпеки: підручник. Тернопіль: ТДМУ, 2018. 400 с.
Каліпарі М. Біоетика і трансплантація органів / Антологія біоетики. За ред. Ю. І. Кундієва. Львів:БаК, 2003. С. 336–348.
Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод. Рим, 4.XI.1950 (Текст Конвенції представлено з поправками, відповідно до положень Протоколу № 14 (CETS no. 194), з дати набуття ним чинності 1 червня 2010 року). URL: https://www.echr.coe.int/documents/convention_ukr.pdf
Європейська соціальна хартія, 1961 р., переглянута Радою Європи. Страсбург, 3 травня 1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062
Європейський кодекс соціального забезпечення (переглянутий) (ETS N 139) Рим, 6 листопада 1990 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_651#Text
Torrelli M., Guiran J. Le médecin et les droits de l'homme. Pаris: Bergrr-Lévrault, 1983. 466 p.
Council of Europe / Convention for the Protection of Human Rights and Dignity of the Human Being with regard to the Application of Biology and Medicine: Convention on Human Rights and Biomedicine, 4 april 1997. Oviedo. 1997.
Терешкевич Г.Т. Основи біоетики та біобезпеки: підручник. Тернопіль: ТДМУ, 2018. 400 с.
Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» від 16.07.1999 № 1007-ХІУ / Відомості Верховної Ради України. 1999. № 41. ст. 377. – втратив чинність на підставі: Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», який вступив в дію з 01.01.2019 року, від 17. 05. 2018. № 2427-VIII / Відомості Верховної Ради України. 06. 07. 2018. №51. ст.15.
Куришко Діана. Чи скаже Україна "так" донорству органів? 2 жовтня 2021. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-58756985 (Дата звернення 04. 01. 2022)
Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-Ш. Відомості Верховної Ради України. 2001.№ 25-26. Ст. 131.
Sgreccia E. Manuale di bioetica. Milano: Vita e Pensiero, 1991. V. 2. 536 p.
Nanni G. Microallocazione delle risorse: il punto di vista del chirurgo / a cura di E. Sgreccia, A. Spagnolo. Etica allocazione della risorse in sanitá. Milano: Vita e Pensiero, 1996. Р. 148–156.
Турчин І.С., Ларін О.С., Дроздович І.І., Сидоренко Л.М. Трансплантація клітин і тканин в Україні / Трансплантологія. 2003. Т. 4, № 1. С. 190–193.
Терешкевич Г.Т. Основи біоетики та біобезпеки: підручник. Тернопіль: ТДМУ, 2018. 400 с.
Бігуняк В.В., Галайчук В.І. Використання ліофілізованих ксенодермотрансплантатів для відновлення втраченого шкірного покриву / Трансплантологія. 2003. Т. 4. № 1. С. 127–130.
Василюк С.М. Синдром діабетичної стопи і ксенотрансплантація клітин підшлункової залози / Трансплантологія. 2003. Т. 4, № 1. С. 132–134.
Лєгач Є.І., Сирота В.В. Ксенотрансплантація органної культури надниркових залоз досвід клінічного застосування при ревматоїдному артриті та бронхіальній астмі / Трансплантологія. 2004. Т.6, № 2. С. 39–42.
Долот В.Д. Вивчення ефективності клінічного використання трансплантації культури клітин щитоподібної залози новонароджених поросят як методу лікування гіпотиреозу / Трансплантологія. 2003. Т. 4, № 1. С. 143–145.
Бугаєв В.М. Сучасний стан і перспективи розвитку трансплантології в Україні / Трансплантологія. 2001. Т. 2, № 1. С. 4–16.
Rieben R., Allmen von E., Korchagina E., Nydegger U. et al. (1995), Detection, immunoabsorbtion, and inhibition of cytotoxic activity of anti-aGal antibodies using newly developed substances with synthetic Galal-3Gal disaccharide epitopes / Xenotransplantation. Vol. 2, p. 98–106.
Parkins K. Animal to human transplants a creation of Frankenstein's monster / July 1999. URL: http://www.heureka.clara.net/gaia/x-trans.htm. (Дата звернення 03. 01. 2022)
La prospettiva degli xenotrapianti: Aspetti scientifici e considerazioni etiche. Pontificia Academia Pro Vita. Città del Vaticano: Libreria Editrice Vaticana, 2001. 56 p.
Бугаєв В.М. Сучасний стан і перспективи розвитку трансплантології в Україні / Трансплантологія. 2001. Т. 2, № 1. С.4–16.
