ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТИПУ ОБЛАДНАННЯ ТА СПОСОБІВ ТЕПЛОВОЇ ОБРОБКИ НА ТЕХНОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ПРОДУКТІВ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ У РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.4.24Ключові слова:
пароконвектомат, теплова обробка, продукти тваринного походження, сухі речовини, жир, органолептичні показники, ресторанне господарство, технологічні процеси, якість продукції.Анотація
У статті представлено результати дослідження впливу типу обладнання та способів теплової обробки на технологічні показники якості продуктів тваринного походження у ресторанному господарстві. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оптимізації процесів приготування та підвищення якості готових страв в умовах сучасного ресторанного бізнесу. Об’єктами дослідження були обрані різні види сировини тваринного походження: свинина, куряче філе, яйця курячі, хек та форель. Досліджувану сировину піддавали кулінарній обробці за традиційною технологією у наплитному посуді, а також із використанням пароконвектомату RATIONAL SCC 61. У ході дослідження було проведено порівняльний аналіз режимів теплової обробки, масової частки сухих речовин та жиру до і після теплової обробки, а також органолептичних показників готових страв. Результати дослідження показали, що використання пароконвектомату має ряд суттєвих переваг порівняно з традиційними методами теплової обробки. Зокрема, було виявлено значні відмінності у вмісті сухих речовин та жиру в готових продуктах залежно від способу приготування. Наприклад, при варінні свинини цілим шматком на плиті масова частка сухих речовин становила 31,0±0,1%, тоді як у пароконвектоматі – 26,8±0,1%. Подібна тенденція спостерігалася і для інших продуктів. Аналіз вмісту жиру показав схожі результати. Наприклад, при варінні курячого філе на плиті масова частка жиру складала 4,1±0,2%, а в пароконвектоматі – 3,7±0,1%. Ці дані свідчать про краще збереження вологи та менше концентрування сухих речовин і жиру при обробці в пароконвектоматі. Органолептична оцінка продуктів, приготованих різними способами, продемонструвала значні переваги використання пароконвектомату. Страви, приготовлені в пароконвектоматі, отримали вищі бали за консистенцією, смаком, ароматом та кольором порівняно з продуктами, приготованими традиційним способом. Наприклад, при варінні курячого філе в пароконвектоматі консистенція була оцінена на 5 балів, тоді як при варінні на плиті – на 3 бали. Дослідження також виявило, що використання пароконвектомату дозволяє досягти вищих температур у центрі продукту за коротший час обробки. Наприклад, при варінні свинини цілим шматком у пароконвектоматі досягалася температура 92,5±1,1°С за 40±1 хвилину, тоді як на плиті – 86,1±2,0°С за 65±2 хвилини. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про значні переваги використання пароконвектоматів у закладах ресторанного господарства. Ці переваги включають не лише підвищення якості готових страв, але й оптимізацію виробничих процесів та енерговитрат. У перспективі подальших досліджень автори пропонують розширити асортимент досліджуваних продуктів, вивчити вплив різних режимів роботи пароконвектомату на якість готових страв, дослідити вплив теплової обробки в пароконвектоматі на харчову цінність продуктів. Також актуальним є розробка нових технологічних карт та рецептур страв, оптимізованих для приготування в пароконвектоматі, та проведення економічного аналізу ефективності використання пароконвектоматів у закладах ресторанного господарства різного типу та масштабу. Результати дослідження мають практичне значення для підвищення ефективності роботи закладів ресторанного господарства, покращення якості продукції та оптимізації технологічних процесів у галузі.
Посилання
Гіренко Н.І., Крамаренко Д.П. Морські водорості у харчуванні українців − дослідження споживчих переваг. Development Service Industry Management. 2024. № 1. 47–52.
Драга А. Ю., Новікова Н. В. Проблеми виробництва хлібних виробів з підвищеною харчовою цінністю. Сучасні технології у тваринництві та рибництві: навколишнє середовище – виробництво продукції – екологічні проблеми. С. 166.
Сукманов В., Кірік І., Палаш А. Властивості варених ковбас, вироблених із використанням високого тиску. Ресторанний і готельний консалтинг. Інновації. 2019 Том 2 № 1 С. 59-83.
Михайлов Б. В., Олій І. О. Електроконтактне нагрівання в процесах і апаратах харчової промисловості. Інноваційні технології розвитку у сфері харчових виробництв, готельно-ресторанного бізнесу, економіки та підприємництва: наукові пошуки молоді. Всеукраїнська наук-практ. конф. здоб. вищої освіти і молодих учених, 8 квітня 2021 р. Харків, 2021. Ч. 1. С. 176.
Katsigris C., Thomas C. Design and equipment for restaurants and foodservice: a management view. John Wiley & Sons, Inc. 2009.
Черевко О.І., Загорулько О.Є., Загорулько А.М., Гордієнко І.О. Перспективи використання ІЧ-технологій у виробництві сушених напівфабрикатів. Розвиток харчових виробництв, ресторанного та готельного господарств і торгівлі: проблеми, перспективи, ефективність. Міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 14 трав. 2020 р. Харків : ХДУХТ, 2020. Ч. 1. С. 241-242.
Шалимінов О.В. Збірник рецептур національних страв та кулінарних виробів, правових, нормативно-правових та інших актів для закладів ресторанного господарства. Київ : Арій, 2022. 992 с.
McCance R. A., Widdowson E. M. McCance and Widdowson’s the Composition of Foods. Royal Society of Chemistry, 2014.