ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.4Ключові слова:
дистанційне навчання, система управління навчанням, веб-додаток, MVC, база данихАнотація
У статті описана розробка веб-додатку «система управління навчанням», що грунтується на використанні архітектурного патерна для побудови таких додатків – MVC. Також при створенні були використані наступні інструменти та технології, а саме: Microsoft SQL Server – система керування базами даних та мова, що використовується для запитів – Transact-SQL, MS SQL обрано завдяки її надійності та захищеності та вбудовану підтримку .NET Framework; ASP.NET Core як вільно-розповсюджуваний крос-платформний фреймворк для створення веб-додатків з відкритим вихідним кодом, що підтримують паралельне управління версіями, при якому різні програми, що працюють на одному комп’ютері, можуть орієнтуватися на різні версії ASP.NET Core; з метою побудови GraphQL API в даному веб-додатку буде використано бібліотеку з відкритим кодом GraphQL.Net; Entity Framework CORE як об’єктно-орієнтовану технологію доступу до даних; React – відкрита JavaScript бібліотека для створення інтерфейсів користувача; Redux – відкрита JS бібліотека призначена для управління станом програм JavaScript та Apollo Client як бібліотеку управління станом для JavaScript, яка дозволяє управляти локальними та віддаленими даними за допомогою GraphQL. У роботі описана структура системи управління навчанням, представлена схема база даних розробленої системи, у системі визначені три ролі (учитель, учень, користувач) та їх права, продемонстрована діаграма компонентів системи, до якої входять модулі модулі LearningService.EF відповідає за роботу з БД, бізнес логіка LearningService.Core та веб-частина систе LearningService.Web, а також визначені скалярні функції для підрахунку середнього результату користвачів за проходження тесту, кількості проходжень тесту, рейтингу студента, прогресу проходження курсу студентом, кількості студентів, що підписались на окремий курс.
Посилання
Бахмат Н.В. Інформаційно-освітнє середовище закладу вищої освіти в системі дистанційного навчання. Наукові записки Національного педагогічного університету імені МП Драгоманова, Серія: «Педагогічні науки». 2018. С. 28–38.
Бочков А.Л. Использование LMS-систем для дистанционного обучения. Современное машиностроение. Наука и образование. 2014. С. 42–48.
Бужинська С., Стрюкова С. Адаптація студентів ЗВО до дистанційного навчання: психологічний аспект. Матеріали конференцій МЦНД. 2020. С. 58–60.
Вакалюк Т.А. Переваги використання хмарної LMS NEO перед іншими аналогами при проектуванні хмаро орієнтованого середовища навчання для підготовки бакалаврів інформатики [Електронний ресурс]. Сборник материалов XIІ Международной конференции «Стратегия качества в промышленности и образовании». Международный научный журнал Acta Universitatis Pontica Euxinus. Спец. вып. Днепропетровск, Варна. Рp. 505–510.
Використання електронних відкритих систем для інформаційно-аналітичної підтримки педагогічних досліджень: короткий термінологічний словник / упоряд.: О.М. Спірін, С.М. Іванова, А.В. Яцишин, А.В. Кільченко та ін. Київ : ІІТЗН НАПН України, 2017. 67 с.
Гладир А.І., Зачепа Н.В., Мотруніч О.О. Системи дистанційного навчання: огляд програмних платформ. Електромеханічні та енергетичні системи, методи моделювання та оптимізації : матеріали міжнар. наук.-практ. конф.Кременчук, 2012. С. 43–44.
Горобець С.М., Горобець О.В. Перспективи використання інформаційно-комунікаційних технологій у дистанційному та змішаному навчанні студентів гуманітарних спеціальностей. Нові технології навчання: наук.-метод. зб. Київ : Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2016. Вип. 89. Ч. 2. С. 85–90.
Довбиш Н.Є. Сучасна роль викладача в системі дистанційного навчання. Наукові тренди постіндустріального суспільства: матеріали міжнар. наук. конф. (м. Рівне, 28 лют. 2020 р.) Рівне, 2020. Т. 1. С. 120–123.
Коротун О.В. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду використання систем управління навчанням. Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології у виробництві та освіті: стан, досягнення, перспективи розвитку: матеріали Всеукр. наук.-практ. Internet-конф. Черкаси, 2017. С. 169–173.
Литвинова С.Г. Теоретико-методичні основи проектування хмаро орієнтованого навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу: автореферат дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.10 – інформаційно-комунікаційні технологій в освіті / Литвинова Світлана Григорівна ; Академія пед. наук України, Інститут інформаційних технологій та засобів навчання. Київ, 2016. 40 с.
Носовець Н.М. Роль і функції викладача в системі дистанційного навчання. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Чернігів : ЧНПУ, 2017, Вип. 144. С. 90–94.
Пересада К.М. Недоліки системи дистанційного навчання. Організація освітнього процесу в умовах дистанційного навчання у вищій школі: методологія, методика, практика : тези доповідей Всеукраїнської науково-методичної конференції. Київ : НУХТ, 2021. С. 102–103.
