ОПТИМІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ РЕАГЕНТНОГО ОЧИЩЕННЯ ДРЕНАЖНИХ ВОД ПОЛІГОНІВ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ
DOI:
https://doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.9Ключові слова:
фільтрат, тверді побутові відходи, метод, ефективність, довкілля, гідравлічна крупність, ступінь структурно-механічної гідратаціїАнотація
У статті проведена оцінка ефективності використання різних технологічних прийо- мів очищення дренажних вод полігонів твердих побутових відходів (ТПВ), зокрема, запро- понований спосіб активізації реагентного методу очищення із застосуванням розчину коагулянту сульфату алюмінію, підданого активації шляхом магнітної обробки та елек- трокоагуляції. Така технологія дозволить інтенсифікувати процес очищення дренажних вод, знизити дози сульфату алюмінію без погіршення якості очищення стічних вод, зни- зити експлуатаційні витрати та собівартість очищення дренажних вод. Для досягнення мети в ході досліджень вивчений хімічний склад фільтрату полігонів ТПВ на різних етапах експлуатації полігону з урахуванням якісних особливостей філь- трату залежно від його віку. Основна увага приділена оптимізації параметрів реагентного очищення стічних вод полігонів ТПВ, вивчена кінетика та виявлені закономірності процесу коагуляції у разі активації розчину коагулянту сульфату алюмінію. При цьому були вивчені такі основні питання, як: – зміна структурно-механічної гідратації гідроксиду алюмінію під час обробки стіч- них вод полігонів твердих побутових відходів активованим розчином коагулянту сульфату алюмінію; – вплив активованого розчину коагулянту на зміну сил зчеплення контактного сере- довища; – вплив активованого розчину коагулянту на гідравлічну крупність суспензії, що коа- гулюється. У роботі доведено високу ефективність використання реагентного методу (в комбіна- ції з біологічним очищенням) для фільтраційних вод, характерних для стадії метаногенезу, детально описаний хімізм процесу та механізм зміни структурно-механічної гідратації гідроксиду алюмінію під час обробки стічних вод. Слід зазначити, що запропонована тех- нологія має низку особливостей, зокрема, протягом активації розчину реагенту відбува- ється накладення магнітного поля, внаслідок чого відбувається зміна структури розчину і утворення додаткових центрів коагуляції. Порівняно з іншими відомими технологіями, що мають стадію реагентного очищення, це дозволить інтенсифікувати процес коагуляції та знизити розрахункову дозу коагулянту на 25–30% без погіршення якості очищення.
Посилання
Кашковський В.І., Кухар В.П. Способи знешкодження високотоксичних стоків звалищ твердих побутових відходів. Наука та інновації. 2005. Вип. 6, Т. 1. С. 107–116.
Baig S. Treatment of landfill leachates: Lapeyrouse and Satrod case studies. Оzone science and engineering. 1999. Vol. 21. Р. 1–22.
Bolyard S.C., Reinhart D.R. Application of landfill treatment approaches for stabilization of municipal solid waste. Waste Management. 2016. Vol. 55. P. 22–30.
Дегтяр М.В. Інтенсифікація процесів очищення висококонцентрованих стічних вод. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : зб. наукових праць 2015. Вип.1 (69). С. 111–116.
Dushkin S., Martynov S., Dushkin S.S., Degtyar M. Purification of filtering drainage wastewater of solid waste landfills with modified coagulant solutions. Int. J. Environ. Sci. Technol. 2021. URL: https://doi.org/10.1007/s13762-021-03604-8.
