ОБГРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РОЗРАХУНКОВОЇ ФОРМУЛИ МАКСИМАЛЬНОГО СТОКУ ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ ДЛЯ РІЧОК ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація

Серед характеристик гідрологічного режиму річок, максимальний стік весняного водопілля, займає особливе місце внаслідок того виняткового значення, яке він має при наукових і практичних дослідженнях, а також при проєктуванні та експлуатації гідротехнічних споруд на річках. Умови формування екстремальних значень максимального стоку, частота їх виникнення, багаторічні тенденції є одними із найголовніших гідрологічних практичних розрахунків. Якщо розрахунки прогнозування максимального стоку весняного водопілля річок недостатньо надійні (обґрунтовані), то вони можуть призвести як до матеріальних втрат, у результаті руйнування гідротехнічних споруд, так й до несподіваних катастрофічних наслідків для населених пунктів, що знаходяться нижче за течією. А іноді призводить навіть до людських жертв. Все це ставить перед проєктувальниками вимоги високої відповідальності при призначенні розрахункових максимумів стоку. Але, з іншого боку, створення невиправдано великого запасу води призводить до завищення кошторисної вартості споруди, що занижує його рентабельність. По суті, при розрахунку максимального стоку, доводиться мати справу з необхідністю вирішення одночасно двох протилежних умов: безпеки споруди за період її експлуатації та економічної ефективності. Не зважаючи на те, що характеристики максимального стоку весняного водопілля річок мають широке використання, їх визначення в умовах, які обмежені вихідними даними, належать до недостатньо вивчених в теоретичному і практичному відношеннях. У сучасних нормативних документах, що діють в Україні, використовується багаторічний досвід теоретичних і практичних гідрологічних розрахунків, які накопичені науково-дослідними інститутами й проєктними водогосподарськими установами.