ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У ХІМІЧНОМУ СКЛАДІ ОБЛІПИХОВОЇ ОЛІЇ, ОТРИМАНОЇ З РЕГІОНАЛЬНОЇ СИРОВИНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.4.13

Ключові слова:

регіональна сировина, обліпихова олія, органічні кислоти, вітамін С, збагачення продуктів.

Анотація

Метою роботи є визначення вмісту органічних кислот у хімічному складі обліпихової олії, отриманої з регіональної сировини і встановлення впливу технології отримання олії обліпихової на вміст біологічно-активних речовин. Обліпиха – унікальний вихідний продукт для збагачення продуктів харчування біологічно-активними речовинами, які відіграють різноманітну, важливу роль у життєдіяльності організму. Доведено, що вміст органічних кислот і вітаміну С є основною змінною в хімічних складових обліпихи, фітохімічний і поживний склад ягід якої істотно відрізняється в залежності від виду, кліматичних умов і умов вирощування, технології отримання обліпихової олії. Це привертає увагу з позиції необхідності дослідження обліпихи, яка зростає на регіональних територіях. Встановлено, що обліпихова олія отримана із соку містить: органічні кислоти 154.1– 167.5 мг%, вітамін С 168-214 мг%. Обліпихова олія екстрагована рафінованою соняшниковою олією містить: органічні кислоти 234.5–388.6 мг%, вітамін С 189–243 мг%. Визначено вплив технології отримання олії обліпихової з регіональної сировини на вміст біологічно-активних речовин, таких як органічні кислоти, вітамін С. За результатами досліджень визначено переваги олії, що отримана за технологією екстрагування соняшниковою рафінованою олією. В такій олії міститься більша кількість аскорбінової кислоти та вільних органічних кислот. При аналізі результатів досліджень олії та сухої сировини, яка зібрана в Херсонській області, було встановлено, що у випадку з органічними кислотами, зокрема вітаміном С на показник кількісного вмісту впливає не лише технологія отримання, а й біологічний сорт обліпихи. Доцільно інтенсивно продовжити наукові роботи по дослідженню речовин, які відповідальні за специфічну біологічну активність обліпихової олії.

Посилання

Gâtlan A-M, Gutt G. Sea Buckthorn in Plant Based Diets. An Analytical Approach of Sea Buckthorn Fruits Composition: Nutritional Value, Applications, and Health Benefits. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021. № 18(17). Р. 78-86.

Ji M., Gong X., Li X., Wang C., Li M. Advanced research on the antioxidant activity and mechanism of polyphenols from hippophae species-a review. Molecules. 2020. №25. P. 812-917.

Ciesarová Z., Murkovic M., Cejpek K., Kreps F., et al. Why is sea buckthorn (Hippophae rhamnoides L.) so exceptional? A review. Food Res. Int. 2020. № 133. Р. 109-170.

Du J., Xi Y.L., Song C.M. Effect of Sea Buckthorn Powder on Hepatic Lipid Metabolism and Oxidative Stress in Rats. Mod. Food Sci. Technol. 2017. № 33, P. 8–12.

Guo R., Guo X., Li T., Fu X., Liu R.H. Comparative assessment of phytochemical profiles, antioxidant and antiproliferative activities of Sea buckthorn (Hippophaë rhamnoides L.) berries. Food Chem. 2017. № 221, Р. 997–1003.

Yang B., Kallio H. Composition and physiological effects of sea buckthorn (Hippophaë) lipids. Trends Food Sci. Technol. 2002. № 13, Р. 160–167.

Kallio H., Yang B., Peippo P., Tahvonen R., Pan R. Triacylglycerols, glycerophospholipids, tocopherols, and tocotrienols in berries and seeds of two subspecies (ssp. sinensis and mongolica) of sea buckthorn (Hippophaë rhamnoides). J. Agric. Food Chem. 2002. № 50. Р. 3004–3009.

Kuhkheil A., Naghdi Badi H., Mehrafarin A., Abdossi V. Chemical constituents of sea buckthorn (Hippophae rhamnoides L.) fruit in populations of central Alborz Mountains in Iran. Res. J. Pharmacogn. 2014. № 4. Р. 1–12.

Fatima T., Nazir A., Naseer B., Hussain S.Z. Seabuckthorn (Hippophae rhamnoides): A repository of phytochemicals. Int. J. Pharm. Sci. Res. 2018. № 3, Р. 9–12.

Tang X. Breeding in Sea Buckthorn: Genetic of Berry Yield, Quality and Plant Cold Hardiness. University of Helsinki: Helsinki, Finland. 2002. № 2. Р. 47-58.

Marsiñach M.S., Cuenca A.P. The impact of sea buckthorn oil fatty acids on human health. Lipids Health Dis. 2019, №18. Р.19-27.

Kallio H., Yang B., Peippo P. Effects of different origins and harvesting time on vitamin C, tocopherols, and tocotrienols in sea buckthorn (Hippophaë rhamnoides) berries. J. Agric. Food Chem. 2002. № 50. Р. 6136–6142.

Chandra S., Zafar R., Dwivedi P., Prita B., Shinde L.P. Pharmacological and nutritional importance of sea buckthorn (Hippophae). Pharma Innov. J. 2018. № 7. Р. 258.

Renard С. Extraction of bioactives from fruit and vegetables: State of the art and perspectives. LWT-Food Science and Technology. 2018. № 93. Р. 390-395.

Zeb A. Chemical and Nutritional Constituents of Sea Buckthorn Juice. Pak. J. Nutr. 2004. № 3. Р. 99–106.

Xiao-Hua L., Ling-Xue K., Hong-Zhang L. Advances on Effective Compositions of Seabuckthorn. J. Jilin Agric. Univ. 2007. № 29. Р. 162–167.

Villas-Francesca A., Balance J. The potential of sea buckthorn-based ingredients for the food and feed industry – a review. Food process and nutr. 2020. № 17. Р. 20-32.

Ващенко К.Ф. Промислова технологія екстракційних препаратів. ЛНМУ ім. Д. Галицького. 2019. https://studfile.net/preview/9368595/

Бензель І. Л., Дармограй Р. Є., Бензель Л. В. Дослідження вмісту аскорбінової кислоти та вільних органічних кислот у фітосубстанціях бадану товстолистого. Фармац. журн. 2010. № 2. С. 98–101.

Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». Харків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр лікарських засобів». 2021. 424 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-10

Як цитувати

Сумська, О. П., Новікова, Н. В., & Ковпанець, Є. М. (2022). ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У ХІМІЧНОМУ СКЛАДІ ОБЛІПИХОВОЇ ОЛІЇ, ОТРИМАНОЇ З РЕГІОНАЛЬНОЇ СИРОВИНИ. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, (4), 102-109. https://doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.4.13

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>