CONCEPTUAL MODEL OF A COMPLEX IT PROJECT
Keywords:
complex IT project, Spikes, conceptual model, complexity risks, scientific research and development, refactoring procedureAbstract
The article considers the creation of a conceptual model for managing a complex IT project with a research and development component (R&D). The conceptual model is presented as an abstract representation of the system, which allows identifying its key components, determining the relationships between them, reducing the level of uncertainty and increasing the efficiency of management. Particular attention is paid to the specifics of implementing IT projects in which complexity is associated exclusively with the implementation of the project. scientific projects in which research is assigned to their goal are not considered in the article. The results of scientific research in complex IT projects with R&D are necessary to reduce uncertainty and overcome complexity during project implementation. The model provides for the integration of PoC, Spikes, prototyping, team training and R&D as tools for reducing the risks of complexity.A special emphasis is placed on the refactoring procedure – a flexible tool for reviewing and optimizing the project structure without changing its goals. Refactoring is applied to management processes, architecture, development methods and communications. This allows the project to adapt to new research results, changes in requirements and external factors. The model includes the stages of initiation, requirements analysis, team formation, feasibility testing, uncertainty management, research and architectural solution formation. As a result, a formalized structure is proposed that provides a scientifically sound approach to planning, decision-making and assessment of the readiness of the IT project for the next stages. The model helps reduce risks, increase flexibility and successfully transform the results of scientific research and R&D into practical technical solutions for the IT project product.
References
The Standard for Project Management and a Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide). Seventh Edition. USA. Project Management Institute, 2021. 250.
Кульчицький І. М., Осідач Н. Б. (2011) Концептуальна модель бази даних збірки М. Номиса “Українські приказки, прислів’я і таке інше” URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/jun/3408/2858.pdf?utm_source=chatgpt.com
Путій Ілля, Бобровський Олексій. (2024). Інформаційна модель складного ІТ-проєкту з дослідницькою складовою. Project, Program, Portfolio Management (P3M-2024). Тези доповідей ІХ Міжнародної науково-практичної конференції Том 1. Одеса : ІШІР, 316-319
Бабаєв, В. М., & Фесенко, Т. Г. (2010). Концептуальна модель організації офісу управління будівельними проєктами в перспективі проєктного менеджменту. Східноєвропейський журнал передових технологій, 1(3(43)), 9–11.
Євдокимова, А. В. (2011). Концептуальна модель активності громад для задач формування портфелю грантових проєктів соціально-економічного розвитку громад, які підтримуються міжнародними організаціями. Управління проєктами та розвиток виробництва, (4), 134–139.
Веренич, О. В. (2015). Концептуальна модель формування ментального простору. Управління розвитком складних систем, 23 (1), 39–43.
Бакуліч, О. О., & Севост’янова, А. В. (2019). Концептуальна модель балансу ризиків (можливостей та загроз) стейкхолдерів проєктів вітроенергетики. Вчені записки Університету «КРОК», (3)55), 143–50.
Бушуєв, С., Бушуєв, Д., Бушуєва, В., & Бушуєва, Н. (2021). Концептуальна модель цифрового сліду проєктів в умовах цифровізації суспільства. Управління розвитком складних систем, (46), 12–18.
Близнюкова І. О., Данченко О. Б., Тесленко П. О., Заруцький С. О. (2021). Концептуальна модель креативного управління командою ІТ проєкту. Тези доповідей VІ Міжнародної науково-практичної конференції Р3М- Одеса : ІШІР, – С. 81–83.
Путій І. Д., Тесленко П. О. (2024). Аналіз сучасних підходів до управління складними ІТ-проєктами. Управління розвитком складних систем, 59, 81–89. URL : https://urss.knuba.edu.ua/zbirnyk-59. ISSN 2219-5300
Мартін Роберт (2019). Чистий код: створення, аналіз, рефакторинг. Харків : Фабула, 416. ISBN 978-617-09-5285-1.
Струзік В. А., Грибков С. В., Чобану В. В. (2020). Категорія рефакторинг доступу. Наукові праці НУХТ Том 26, 2, 31–49. DOI: 10.24263/2225-2924-2020- 26-2-4.
Кривоножко, Г. Є., Голікова, О. В., & Заікіна, Т. В. (2020). Значення рефакторінгу під час виконання судових експертиз (експертних досліджень) та проведення розрахунків на основі моделі COCOMO II. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління, 3(9), 84–90. https://doi.org/10.32689/2617-9660-2020-3(9)-84-90
Путій І. Д., Бондар О. А. (2024). Складність ІТ-проєктів з науково-дослідною та дослідно-конструкторською розробкою. Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні системи в управлінні проєктами та програмами», Коблево, ХНУРЕ, 197–200.
Visure Solutions. (2024). Керівництво FMEA з управління ризиками. URL: http://surl.li/krkkdl
