КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ СКЛАДНОГО ІТ-ПРОЄКТУ
Ключові слова:
складний ІТ-проєкт, Spikes, концептуальна модель, ризики складності, наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки, рефакторингАнотація
В статті розглянуто створення концептуальної моделі для управління складним ІТ-проєктом із науково-дослідною та дослідно-конструкторською складовою (НДДКР). Концептуальна модель представлена як абстрактне уявлення системи, що дозволяє ідентифікувати її ключові компоненти, визначити взаємозв’язки між ними, знизити рівень невизначеності та підвищити ефективність управління. Особливу увагу приділено специфіці реалізації ІТ-проєктів в яких складність пов’язана виключно з реалізацією проєкту. наукові проєкти в яких дослідження покладено до їх мети в статті не розглядаються. Результати наукових досліджень у складних ІТ-проєктах з НДДКР необхідні для зменшення невизначеності та подолання складності під час реалізації проєкту. В моделі передбачено інтеграцію PoC, Spikes, прототипування, навчання команди та дослідно-конструкторських розробок як інструментів зменшення ризиків складності. Окремий акцент зроблено на процедурі рефакторингу – гнучкого інструмента перегляду й оптимізації структури проєкту без зміни його цілей. Рефакторинг застосовано до процесів управління, архітектури, методів розробки та комунікацій. Це дозволяє адаптувати проєкт до нових результатів досліджень, змін вимог та зовнішніх факторів. Модель містить етапи ініціації, аналізу вимог, формування команди, перевірки реалізовності, управління невизначеністю, досліджень та формування архітектурного рішення. В результаті запропоновано формалізовану структуру у вигляді концептуальної моделі, яка забезпечує науково обґрунтований підхід до планування, прийняття рішень та оцінки готовності ІТ-проєкту до наступних етапів. Модель сприяє зменшенню ризиків, підвищенню гнучкості та успішному перетворенню результатів наукових досліджень та дослідно-конструкторських розробок у практичні технічні рішення продукту ІТ-проєкту.
Посилання
The Standard for Project Management and a Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK® Guide). Seventh Edition. USA. Project Management Institute, 2021. 250.
Кульчицький І. М., Осідач Н. Б. (2011) Концептуальна модель бази даних збірки М. Номиса “Українські приказки, прислів’я і таке інше” URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/jun/3408/2858.pdf?utm_source=chatgpt.com
Путій Ілля, Бобровський Олексій. (2024). Інформаційна модель складного ІТ-проєкту з дослідницькою складовою. Project, Program, Portfolio Management (P3M-2024). Тези доповідей ІХ Міжнародної науково-практичної конференції Том 1. Одеса : ІШІР, 316-319
Бабаєв, В. М., & Фесенко, Т. Г. (2010). Концептуальна модель організації офісу управління будівельними проєктами в перспективі проєктного менеджменту. Східноєвропейський журнал передових технологій, 1(3(43)), 9–11.
Євдокимова, А. В. (2011). Концептуальна модель активності громад для задач формування портфелю грантових проєктів соціально-економічного розвитку громад, які підтримуються міжнародними організаціями. Управління проєктами та розвиток виробництва, (4), 134–139.
Веренич, О. В. (2015). Концептуальна модель формування ментального простору. Управління розвитком складних систем, 23 (1), 39–43.
Бакуліч, О. О., & Севост’янова, А. В. (2019). Концептуальна модель балансу ризиків (можливостей та загроз) стейкхолдерів проєктів вітроенергетики. Вчені записки Університету «КРОК», (3)55), 143–50.
Бушуєв, С., Бушуєв, Д., Бушуєва, В., & Бушуєва, Н. (2021). Концептуальна модель цифрового сліду проєктів в умовах цифровізації суспільства. Управління розвитком складних систем, (46), 12–18.
Близнюкова І. О., Данченко О. Б., Тесленко П. О., Заруцький С. О. (2021). Концептуальна модель креативного управління командою ІТ проєкту. Тези доповідей VІ Міжнародної науково-практичної конференції Р3М- Одеса : ІШІР, – С. 81–83.
Путій І. Д., Тесленко П. О. (2024). Аналіз сучасних підходів до управління складними ІТ-проєктами. Управління розвитком складних систем, 59, 81–89. URL : https://urss.knuba.edu.ua/zbirnyk-59. ISSN 2219-5300
Мартін Роберт (2019). Чистий код: створення, аналіз, рефакторинг. Харків : Фабула, 416. ISBN 978-617-09-5285-1.
Струзік В. А., Грибков С. В., Чобану В. В. (2020). Категорія рефакторинг доступу. Наукові праці НУХТ Том 26, 2, 31–49. DOI: 10.24263/2225-2924-2020- 26-2-4.
Кривоножко, Г. Є., Голікова, О. В., & Заікіна, Т. В. (2020). Значення рефакторінгу під час виконання судових експертиз (експертних досліджень) та проведення розрахунків на основі моделі COCOMO II. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління, 3(9), 84–90. https://doi.org/10.32689/2617-9660-2020-3(9)-84-90
Путій І. Д., Бондар О. А. (2024). Складність ІТ-проєктів з науково-дослідною та дослідно-конструкторською розробкою. Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні системи в управлінні проєктами та програмами», Коблево, ХНУРЕ, 197–200.
Visure Solutions. (2024). Керівництво FMEA з управління ризиками. URL: http://surl.li/krkkdl
