АНАЛІЗ ДЕФІЦИТУ ВОЛОГИ В КОНТЕКСТІ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН ТА ВПЛИВ НА ПІДТОПЛЕННЯ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.1.24Ключові слова:
дефіцит вологи, метеостанції, опади, Херсонська область, підтоплення територіїАнотація
У статті наведено аналіз зміни дефіциту вологи Херсонської області з використанням даних метеостанцій Асканія-Нова, Велика Олександрівка, Херсон, Нова-Каховка, Нижні Сірогози, Хорли за період спостереження із 1955 року по 2022 рік. Представлено короткий опис території Херсонської області з погляду кліматичних змін. На схемі карти Херсонської області наведено розміщення приведених метеостанцій. Проведено опис кліматичних змін із зазначенням температурних градієнтів по Херсонській області. Коротко представлено інформацію стосовно зміни клімату на території України із зазначенням тенденції в цілому. Представлено природного чинника підтоплення території Херсонської області – сезонна нерівномірність випадання опадів. Наведено розподілення опадів на протязі року як по кількості, так і по інтенсивності. Визначено що, найбільше зростання кількості опадів спостерігається в зоні спостереження метеостанцій Херсон та Велика Олександрівка, трохи менше зростання в зоні спостереження метеостанцій Нова-Каховка та Нижні Сірогози, дуже незначно зросла кількість опадів в зоні спостереження метеостанцій Асканія-Нова та Хорли. Виконано аналіз багаторічної динаміки опадів здійснювався за такі періоди: 1955–1975 рр., 1976–1995 рр., 1996–2022 рр. Враховуючи проведений аналіз та розташування метеостанцій, є підстави говорити, що вагомою причиною підтоплення в зоні охоплення метеостанціями Херсон (західна частина Херсонської області) та Велика Олександрівка (північно-західна частина Херсонської області) виступає саме природний фактор – збільшення атмосферних опадів. Враховуючи проведений аналіз та розташування метеостанцій, є підстави говорити, що однією із причин (природних чинників) підтоплення в зоні охоплення метеостанціями Нова Каховка та Нижні Сірогози в останній період (1996–2022 рр.) також виступає збільшення атмосферних опадів.
Посилання
Methodical recommendations on operational planning of irrigation regimes / O. Zhovtonog, Kovalchuk P.I., Pisarenko V.A., Filipenko L.A., Mikhals’ka T.O., Semenkova T.F., Polischuk V.V., Saluk A.F., Voloshyn M.M., Zadorozhny A.I., Pendak N.V. K., 2004. 49 p.
Волошин М.М. Оптимізаційна модель водокористування та її реалізація на основі багатошарової моделі оперативного планування поливів. Таврійський науковий вісник. Вип. 27. Херсон, 2003. С. 224–226.
Ковальчук П.І., Пендак Н.В. Оперативне планування поливів як вихідна умова нормованого водокористування. Таврійський науковий вісник. Херсон, 2006. Вип. 43. С. 118–125.
Kuzmych, L., Voloshyn, M., Kyrylov, Y., Dudnik, A., Grinenko, O. Development of Neural Network Control and Software for Dispatching Water Distribution for Irrigation. CEUR Workshop Proceedings, 2023, (54), pages 352–367.