ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОБРОБКИ НА ЯКІСТЬ СОЇ ТА ПРОЦЕСИ ТРАВЛЕННЯ У СВИНЕЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.2.19

Ключові слова:

соя, шрот, процеси травлення, методи технологічної обробки

Анотація

Проведені експерименти дають підставу стверджувати, що використання нативної сої є небажаним через високу активність антипоживного ензиму – уреази. Однак використання різних методів технологічної обробки даного зерна значно підвищує доступність поживних речовин. Зокрема встановлено, високу позитивну дію мікронізації (температура обробки 125 0С), оскільки більш висока температура обробки зерна веде до зниження його біологічної повноцінності. Це відкриває перспективу використання обробленої сої при виробництві хліба, що дає можливість підвищити масову частку білка та зменшити частку вуглеводів, для забезпечення збалансованого харчування населення. При цьому продукти переробки сої перш за все білки мають добрі функціонально-технологічні властивості та сумісність з м’язовими білками широко застосовуються у виробництві м’ясопродуктів. Виявлено, що застосовані способи мікронізації, екструдування і тостування зерна сої значно підвищили харчову цінність, оптимізували процеси травлення, сприяли високому засвоєнню поживних речовин дозволили уникати дискомфортного стану в органах травлення. При цьому додаткове використання в раціонах свиней екструдованого гороху і сої позитивно впливає на хімічний склад м`яса й печінки, що проявляється в підвищенні вмісту білка і тенденції до зниження вмісту жиру, збільшення маси парної туші свиней. Встановлено, що відносно сої нативної окремі методи технологічної обробки зерна цієї культури призводять до підвищення рівня вологи на 6,2% після екструдування чи мікронізації та 4,3% соєва макуха. Методи технологічної обробки сої впливали на кислотність в хімусі, де максимальний рівень спостерігався у нативних зернах, а мінімальний в екструдованих, а різниця між ними становила 29,1%. Використання методу екструдування сої та тостованої форми сої стимулює збільшення секреції ліпази відповідно в 2,1 та 1,8 рази порівняно із його нативною формою.

Посилання

Арсеньєва, Л. Ю. Поширення можливості використання сої у хлібопекарському виробництві / Л. Ю. Арсеньєва, Н. П. Яценко, В. М. Махинько // Наукові праці НУХТ. Вип. 7. К., 2002. С. 55–56.

Бабич А.О., Бабич-Побережна А.А. Селекція, виробництво, торгівля і використання сої у світі. Київ: Аграрна наука, 2011. 548 с.

Дяченко Л. Основи технології комбікормового виробництва: навч. посіб. / Л. Дяченко, В.С. Бомко, Т.Л. Сивик. Біла Церква, 2015. 305 с.

Супрун-Крестова О. Ю. Технологія кормових добавок з використанням нетрадиційної сировини: Автореф. дис.канд. техн. наук: 05.18.02 / О. Ю. Супрун-Крестова; Національний університет харчових технологій. К., 2005. 20 c.

Використання бобів сої в годівлі свиней, телят і птиці: рекомендації / [В.Ф. Петриченко, М.Ф. Кулик, Ю.Ю. Мельник та ін.]. Вінниця: Інститут кормів НААН України, 2010. 60 с.

Волощук О. В. Особливості обміну речовин чистопородного і помісного молодняку свиней. Наукові доповіді НУБіП України. 2018. № 1(71). URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/10032 (дата звернення: 16.01.2024).

Рибалко В.П. Свинарство – національна галузь. / В.П. Рибалко // Пропозиція. 2010. № 1. С. 116–118.

Dale N.M., Araba M. Whittle E. Protein solubility as an indicator of optimum processing soybean meal // Georgia nutrition conf. for the feed industry. Atlanta, 1987. P. 88–95.

Бірта Г.О. Ріст і розвиток свиней різних напрямків продуктивності / Г.О. Бірта // Ефективне тваринництво. 2011. № 2. С. 12–16.

Ібатуллін І.І., Жукорський О.М. Методологія та організація наукових досліджень у тваринництві. Київ, Аграрна наука, 2017. 328 с.

Ібатуллін І.І., М.І. Бащенко, О.М. Жукорський та ін. Довідник з повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин. Київ: Аграрна наука, 2016. 300 с.

Лихач В.Я., Лихач А.В., Шебанін П.О. Інноваційні технології виробництва продукції тваринництва. Миколаїв 2015, 352 с.

Норми годівлі, раціони і поживність кормів для різних видів сільськогосподарських тварин: довідник / Г. В. Проваторов, В.І. Ладика, Л.В. Бондарчук, В.О. Проваторова та ін. Суми: Унів. кн., 2007. 488 с.

Світовий ринок сої: які тенденції і хто головний [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.td-sv.com/world-soya-market/FAOSTAT (2018).

Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. К.: Центр учбової літератури, 2009. 544 с.

Передера Ж.О. та інші. Визначення якості свинини при застосуванні різних систем годівлі /Ж. Передера, Н. Щербаков// Ефективні корми та годівля, № 2. 2014. С. 33–35.

Кулик М. Ф., Красносельська М. П. Забійні показники свиней при використанні в годівлі екструдованої сої в поєднанні з біологічно мінеральною добавкою на основі лізину і сапоніту. Аграрна наука та харчові технології. 2017. № 1. С. 51–59.

Притульська Н.В., Рудавська Г.Б. Продовольчі товари: лабораторний практикум. Київ: Нац. торг.-екон. ун-т., 2007. 505 с.

Волощук В.М. Ефективність сучасних технологій у галузі свинарства / В.М. Волощук, С.Ю. Смислов // Свинарство. Полтава, 2012. Вип. 60. С. 3–8.

Семенов С.О., Поліщук А.А., Булавкіна Т.П. Методика комплексного контролю якості соєпродуктів / Сучасні методики досліджень у свинарстві. 2005., Полтава С. 166–169.

Makarinska et al., 2018 Makarinska, A.V., Chernega, I.S., Oganesyan, A.A. (2018). Advantages of using protein vegetable concentrates in the manufacture of compound feed products. J. Grain products and compound feeds. 18, I.3. 34–39.

Kessler A., Archontoulis S.V., Licht M.A., 2020. Soybean yield and crop stage response to planting date and cultivar maturity in Iowa, USA. Agron. J. 112(1), 382–394. https://doi.org/10.1002/agj2.20053

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-09

Як цитувати

Поліщук, А. А., Бірта, Г. О., Усенко, С. О., Шостя, А. М., Шаферівський, Б. С., Ільченко, М. О., & Кузьменко, Л. М. (2024). ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОБРОБКИ НА ЯКІСТЬ СОЇ ТА ПРОЦЕСИ ТРАВЛЕННЯ У СВИНЕЙ. Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, (2), 167-175. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2024.2.19