ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ УНІКАЛЬНОСТІ ТЕКСТОВОГО ДОКУМЕНТУ З ВИКОРИСТАННЯМ КОЕФІЦІЄНТУ ЖАККАРДА

Анотація

Стрімкий розвиток мережі Інтернет, поряд зі зростаючою комп’ютерною грамотністю, сприяє проникненню плагіату в різні сфери людської діяльності: плагіат є гострою проблемою в освіті, промисловості та науковому співтоваристві. Відповідно до [1] під плагіатом розуміють незаконне використання або розпорядження охоронюваними результатами чужого творчої праці, яке супроводжується доведенням до інших осіб неправдивих відомостей про себе як про дійсного автора. Плагіат може бути порушенням авторсько-правового законодавства і патентного законодавства і в якості таких може спричинити за собою юридичну відповідальність. З іншого боку, плагіат можливий і в областях, на які не поширюється дія будь-яких видів інтелектуальної власності, наприклад, в математиці та інших фундаментальних наукових дисциплінах. Плагіат з появою Інтернету перетворився в серйозну проблему. Потрапивши в Інтернет, знання стає надбанням всіх, дотримуватися авторське право стає все важче, а іноді навіть і неможливо. Тому перевірка унікальності серед документів є актуальною задачею. У статті досліджено проаналізовано сучасні методи та засоби перевірки текстової інформації на унікальність. Для кожного з них наведено приклад роботи, переваги та недоліки. Зазначено, що актуальною задачею є підвищення точності при перевірці текстів на унікальність. Ідентифіковано метод шинглів як найбільш поширений та ефективний метод перевірки текстової інформації на плагіат. На базі методу шинглів запропоновано удосконалений алгоритм перевірки текстів на унікальність з використанням коефіцієнту Жаккарда. Було пораховано складність запропонованого алгоритму відносно використання пам’яті та процесорної потужності. Наголошено, що з введенням додаткових покращень швидкодія алгоритму не погіршилась.