АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД М’ЯСНОЇ СИРОВИНИ ЗА ТРИВАЛОГО ХОЛОДИЛЬНОГО ЗБЕРІГАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.4.10Ключові слова:
холодильне зберігання, м’ясо, амінокислота, білок, заморожування, яловичина, свинина.Анотація
Наведено результати досліджень з з вивчення змін та проведенні кількісної оцінки вмісту амінокислот у м’ясній сировині при тривалому холодильному зберіганні. При цьому встановлено, що масова частка білка в досліджуваних зразках м’ясної сировини, що зберігається в промислових умовах, незначно змінювалася за весь період зберігання. Результати проведених досліджень зі зберігання замороженого м’яса показали, що дослідні зразки яловичини та свинини на останньому терміні зберігання (180 діб) містили незамінні амінокислоти, тобто. були повноцінними і мали досить високі показники біологічної цінності, близькі до норми, рекомендованої ФАО/ВООЗ. Найбільш суттєве зниження незамінних амінокислот: метіоніну та цистеїну зазначено у зразках яловичини. На останніх етапах зберігання спостерігалося збільшення майже в 2 рази вмісту проліну як у яловичині, так і у свинині, що може свідчити про можливий вплив заморожування та подальшого холодильного зберігання. При холодильному зберіганні замороженого м’яса відношення НАК/ЗАБ через 6 місяців зберігання становило 1,85 та 1,68 для свинини та яловичини відповідно, що у свою чергу незначно відрізняється від білків із високою біологічною цінністю. Відношення групи незамінних амінокислот до групи замінних (амінокислотний індекс НАК/ЗАК) у досліджених зразках яловичини та свинини становив 0,59…0,67 – для яловичини та 0,62…0,75 – для свинини відповідно, що близько значення цього показника, рекомендованого ФАО/ВООЗ для збалансованого харчування – 0,56…0,67. Амінокислотний індекс ставлення незамінних амінокислот до загальних амінокислот для «стандартного» білка має значення 0,4, у досліджених нами зразках він становив 0,37…0,4 – для яловичини та 0,38…0,42 – для свинини, що також показує досить високу біологічну цінність м’яса після тривалого зберігання у замороженому стані. Основний вплив на зміну білкових речовин м’яса та пов’язаного з ними амінокислотного складу надає процес заморожування, в результаті якого відбуваються денатурація і агрегація білків, подальше зберігання м’яса в замороженому стані меншою мірою впливає на протікають в ньому зміни.
Посилання
Антипова Л. В. Методи дослідження м’яса і м’ясних продуктів. Київ. 2015. 378 с.
Передумови розвитку м’ясної галузі в Україні: продовольча база чи «сучасна культура споживання»? URL: http://www.atik.com.ua/index.php/ru/blogproduction-/ 2-catnews/24--l-r.html
Баль-Прилипко Л.В., Леонова Б.І., Нагорна М.Н. Сучасні технологічні особливості виробництва делікатесних м’ясних продуктів. Мясное дело. 2014. № 6-7. С. 8-10.
Жерінов А. І. Виробництво м’яса і м’ясних товарів. Київ, 2009. С. 34-41.
Приліпко Т.М. Букалова Н.В. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою тварин. Матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. конференції «Зоотехнічна наука: історія, проблеми, перспективи». Подільський ДАТУ, 26–27 травня 2016 р. Кам’янець-Подільський, 2016. С. 254–257.
Prylipko T., Bukalova N., Lyasota V. Features of introduction of the HACCP system on enterprises of Ukraine. The potential of modern scienct. London 2019. volume 1. p.p.49-60.
Prylìpko, T.M., Prylìpko, l.V. Task and priorities of public policy of Ukraine in food safety industries and international normative legal bases of food safety. Proceedings of the International Academic Congress «European Research Area: Status, Problems and Prospects. Latvian Republic, Rīga, 01–02 September 2016. С.85-89.
Riaz, M.N., Texturized soy protein as an ingredient, in Proteins in food processing, R.Y. Yada, Editor. 2004, Woodhead Publishing Limited: Cambridge, London. p. 517–557.
Boye, J., F. Zare, and A. Pletch, Pulse proteins: Processing, characterization, functional properties and applications in food and feed. Food Research International, 2010. 43(2): p. 414-431.