РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАМОРОЖЕНИХ ДЕСЕРТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕМЕНТІВ МОЛЕКУЛЯРНОЇ КУЛІНАРІЇ (PACOTIZING)
DOI:
https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.4.16Ключові слова:
заклади ресторанної індустрії, морозиво, заморожені десерти, молекулярна кулінарія, пакоджетінгАнотація
Події, які відбуваються в Україні останнім часом, змушують власників ресторанного бізнесу до активних трансформацій з метою залучення клієнтів до своїх закладів харчу- вання. Слід констатувати, що значна частка закладів ресторанної індустрії була змушена закритися назавжди, інша – знизила виробничу активність внаслідок воєнних дій, що привело до скороченням доходів. На даний час заклади харчування починають відроджувати свою діяльність, що ставить перед ними нові вимоги з покращення та впровадження нових підходів до ведення бізнесу. Виникає потреба швидко переорієнтуватися, реагувати на зміну споживчих настроїв і пріоритетів. Слід зазначити, що асортименті страв, які пропонують заклади ресторанної індустрії різних форматів, заморожені десерти завжди займали суттєву нішу, оскільки дана група продукції характеризується сталим споживчим попитом. Така ситуація спонукає власників ресторанного бізнесу покращувати та розширювати асортимент даної групи продукції, використовуючи сучасні тенденції (нові смаки, користь, веган-спрямування тощо). У статті розглянуто технологію заморожених десертів з використанням апарату PacoJet, що дозволяє отримати готову продукцію з покращеними структурно-механічними та органолептичними показниками. Застосування технології pacotizing дозволяє суттєво спростити реалізацію технології з одночасним отриманням гомогенної структури готового продукту. З урахуванням світових трендів розвитку асортименту морозива запропоновано використання нетрадиційної сировини в їх складі та розроблено заморожену десертну продукцію з елементами молекулярної кухні як десертного так і закусочного спрямування. Концепцією розробки визначено, що основу заморожених десертів складає рецептурна суміш на основі вершків тваринного походження. Для покращення консистенції готового продукту та підвищення харчової цінності запропоновано використання в їх рецептурному складі м’яких сирів («Фета» та «Рікота»). Визначено діапазон робочих концентрацій основних інгредієнтів, досліджено значення збитості та опір таненню модельних сумішей. Проведені дослідження підтвердили доцільність використання апарату PacoJet в технології заморожених десертів, що дозволило скорегувати формулу морозива та виключити з його складу процес фрезерування. Даний підхід дозволяє знизити ризики утворення льоду, який суттєво погіршує сенсорне відчуття збитості та гомогенності готової продукції.
Посилання
Arslaner A., Salık M. A. Functional Ice Cream Technology. Akademik Gıda. 2020. № 18 (2). С. 180–189.
Поліщук Г., Осьмак Т., Сапіга В. Аналіз асортименту морозива різних країн світу. Наукові проблеми харчових технологій та промислової біотехнології в контексті євроінтеграції: матеріали VIІI Міжнародної науково-технічної конференції (Київ, 5–6 листопада 2019 р.). Київ. К. : НУХТ, 2019. С. 285–287.
Сухенко Ю. Г., Поліщук Г. Є., Сарана В. В. Наукове і технічне забезпечення виробництва морозива : монографія / За ред. проф. Г.Є. Поліщук К. : НУБіП України, 2019. 299 с.
Genovese A., Balivo A., Salvati A., Sacchi R. Functional ice cream health benefits and sensory implications. Food Research International. November. 2022. Volume 161.
Асауленко Н. В., Пацела О. А. Сучасні інновації в індустрії ресторанного бізнесу. Зб. тез доп. 79-ї наук. конф. викл. акад. (Одеса, 16–19 квіт. 2019 р.). Одеса, 2019. С. 148–150.
Onurlar B., Molecular gastronomy. Global Concepts in Gastronomy. Eğitim Yayinevi, 2023. 308 с.
Морозиво за $6000, або чому варто купити PacoJet. URL: https://chefs-shop.com/uk/morozhenoe-za-6000-ili-pochemu-stoit-kupit-pacojet.
Бєляєва І. М., Дейниченко Г. В., Золотухіна І. В. Вплив інгредієнтів рецептури на структуру морозива. Розвиток харчових виробництв, ресторанного та готельного господарств і торгівлі: проблеми, перспективи, ефективність : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 14 трав. 2020 р.). Харків : ХДУХТ, 2020. Ч. 1. С. 157–158.